Торік мені поталанило віднайти на березі кістки, які найімовірніше належали мамонтові чи його «однолітку» шаблезубому тигру, а цього року — вочевидь виточений людськими руками кремнієвий наконечник, з допомогою якого полювали на звіра наші далекі предки в часи неоліту.
Один з найкращих співробітників Національного природного парку «Подільські Товтри» Тарас Горбняк зазвичай пропонує екскурсантам «прочитати» чітко вибитий на гладенькій сланцевій плитці малюнок: тоненькі звивисті ниточки. 

Минулої суботи в районі вулиці Зіньківської в Полтаві, де розташований ринок «Київський», було особливо гамірно. Ще задовго до вихідного численні оголошення повідомляли про спільний Петропавлівський ярмарок, який організували полтавські і сумські товаровиробники. Обравши торговельним майданчиком наймолодший ринок міста, якому щойно виповнилося три роки, давні й добрі сусіди дійшли думки подарувати городянам і гостям справжнє ярмаркове дійство — з піснями, танцями, музиками, різновидами харчової продукції, вирощеної і виробленої працьовитими руками трудівників сусідніх областей.  

Влітку нам не дає спокою дух мандрівника, який змушує шукати нові пригоди й враження. Що вже казати про родини з дітьми! Адже так хочеться усім разом з користю провести вільний час. Тож відправляємося на козацький хутір, де можна і дітям про народні звичаї й історію предків дізнатися, і дорослим розважитися. Ще й скуштувати традиційних українських страв з печі! 

Нині мені 73 роки, пенсіонер. Чотири роки тому придбав для ведення домашнього господарства міні-трактор виробництва Китаю, бо вітчизняний коштує майже в 10 разів дорожче. І все ж мені довелося продати корову, коня та 800 кг картоплі. Коли поїхав реєструвати його до сільгоспуправління, сплатив за це ще 500 грн.

А цього року сказали, що треба робити техогляд трактора. Видали бланк, за яким сплатив 50 гривень. А потім почали вимагати доплатити ще 170 грн, але за що — не пояснили. Ніякого бланку не дали, гроші мав віддати з рук у руки. Але мені здається, що ці кошти просто хтось хоче покласти до своєї кишені.

Тож розкажіть, будь ласка, детально, чи справді нині є обов’язковим техогляд міні-трактора, хто має його здійснювати та за якими документами?

В.  ВІРИЧ,
с. Галиця Чернігівської обл.

За народну дипломатію і протегування Україні в Європі виконавча влада Івано-Франківщини відзначила медаллю «За заслуги перед Прикарпаттям» Любомира Винника — громадянина Швейцарії українського походження, уродженця Надвірнянщини графіка-карикатуриста, публіциста, володаря Золотої медалі Європи «За досягнення в мистецтві». Кілька десятиліть він презентує свій край і Україну десятками статей у найпопулярніших німецькомовних періодичних виданнях Європи, сприяє землякам в участі у міжнародних фестивалях, освітянам допомагає у відвідуванні німецькомовного середовища і шкіл, займається культурологічними контактами німецької общини Коломиї з німецькомовними кантонами Швейцарії.

У 2012-му мені виповнилося 55 років. Майже 22 роки я пропрацював трактористом на полі і фермі. Однак коли звернувся до Пенсійного фонду для оформлення пенсії за вислугу років, мені відмовили. Мотивували тим, що коли мене оформлювали на роботу в КСП у 1993 році, в трудовій книжці зробили запис «прийнятий механізатором», а слід було написати «прийнятий трактористом». Отже 7 років цієї роботи (до 2000 року) мені відмовляються зарахувати до пільгового стажу. І як я не намагався довести, що крім роботи на полі і фермі, іншої роботи там не було, мене не слухають.

Підкажіть, як розв’язати цю проблему? Хто має виправити неправильний запис у моїй трудовій книжці?

С. ДУПІН,
селище Новосвітлівка Луганської обл.

Він був особливим у всьому. Ті, хто знав його близько, відзначали нестримний клекіт, бурління, бунтівливість, співзвучні бурі чи бурану. Де з’являвся Давид Бурлюк, усе оживало, змінювалося, активізувалося. Доля не помилилася, наділивши митця таким прізвищем і відвівши роль реактивного двигуна у живописі й літературі.
Проживши майже 85 років, він залишився в історії світової культури як «батько російського футуризму», «американський Ван Гог», основоположник японської гравюри на лінолеумі. 

Моя теща — пенсіонерка, ветеран праці, учасник ВВВ. Проживає в приватизованій квартирі багатоповерхового будинку. Користується радіаторами опалення, які були встановлені під час спорудження будинку. Довідалася, що її сусіди з часом самотужки збільшували кількість секцій для своїх радіаторів. Але чи це законно? Чи не буде в неї неприємностей, якщо зробить так само?

Тож прошу поінформувати нас, скільки секцій має бути в стандартному радіаторі опалення? І скільки їх можна встановити на одно-, дво- та трикімнатну квартиру зразка 1967 року (так звану хрущовку)?

Цей козачий край споконвіку славився завидними женихами. Але ж і козачки — писані красуні! Коли вийшли вони на парад наречених усіх поколінь  і пройшлися стрункими рядами центральним проспектом міста, буденний пейзаж мегаполіса наче зірками осяяли! 

Коли побачив в одеській маршрутці «Молитву водія», спершу подумав, що то черговий витвір автодорожнього гумору — на кшталт прохання «їсти зернята з лушпинням» чи попередження, що зупинка «десь тут» виконується «десь там». Але ні — на аркушеві лише смиренне прохання «зберегти від наглої смерті мене і ввірених мені людей» і «допомогти неушкодженим доставити кожного за його потребою». А ще — згадка про злий дух лихацтва та нечисту силу пиятики, яких слід уникнути, аби «з чистою совістю дожити до глибокої старості без тягаря вбитих та покалічених через мою недбалість людей».