Останнім часом чимало мереж супермаркетів, які наполегливо й не без складнощів працюють в умовах жорстокої війни, заявили про значне збільшення поставок імпортної продукції. Це цілком зрозуміло: з різних причин чимало українських виробників харчових продуктів та напівфабрикатів перестали працювати. Тож треба шукати альтернативу вітчизняним продовольчим товарам за кордоном.
«Урядовий кур’єр» спробував проаналізувати, як саме й звідки імпортують продовольчі товари наші ритейлери, і з’ясувати питання цінової політики.

 Нині неможливо уявити вулиці міст і сіл без автомобілів. У зв’язку з дефіцитом пального десь їх поменшало, а біля Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Черкаській області побільшало й машин, і людей. Тут можна зустріти військових, волонтерів, переселенців з інших регіонів. Війна змінила звичне життя: ухвалено нові закони, які дають змогу спрощено ввозити автомобілі з-за кордону, чимало людей змушені були тимчасово переїжджати зі своїх домівок і відновлювати чи оформляти документи на автомобілі, посвідчення водія. 

Світ стрімко змінюється, щодня з’являються нові виклики в житті, економіці, бізнесі. Чи готові до цих викликів українські студенти? Як навчити їх бути конкурентними у світі, в якому відбуваються глобальні зміни? Як не розгубитися у світі, де мільйони людей залишають домівки і намагаються вижити в інших країнах?

Про це ми запитуємо ректора Міжнародного університету фінансів Любов СМОЛЯР.

Переселенці, які приїхали в Полтаву вперше, відзначають дві місцеві особливості: в обласному центрі багато велосипедистів і зовсім немає маршруток. Щоб з околиці дістатися до центру міста, доводиться годину очікувати на зупинці. Проте вони визнають, що останніми днями громадського транспорту на вулицях Полтави побільшало. Чиновники, які мають стосунок до пасажирських перевезень, запевняють, що з 11 червня в Полтаві повернуться до звичної роботи й маршрутки. І це додає містянам та гостям стриманого оптимізму. 

Найтитулованіша тенісистка зі світовим ім’ям, найуспішніша спортсменка в історії українського тенісу Еліна Світоліна стала другим амбасадором фандрейзингової платформи UNITED24. Тепер вона разом з колишнім тренером збірної України з футболу, легендарним нападником збірної Андрієм Шевченком — обличчя цієї благодійної платформи.
Разом з Андрієм Шевченком Еліна Світоліна об’єднуватиме світову спортивну спільноту довкола допомоги Україні.

 Із початку так званої спеціальної операції, а насправді збройного нападу рф на Україну Свято-Успенська Святогірська лавра вже двічі потрапляла під ворожий обстріл. Варто уточнити, що йдеться не тільки про унікальну історичну та культурну архітектурну пам’ятку. І навіть не лише про окрасу та гордість донецької Швейцарії  — мальовничої місцини на березі Сіверського Дінця на півночі Донеччини. Бо з кінця лютого і досі лавра стала притулком для багатьох біженців від кремлівської агресії.

 Полтавщина активно долучилася до державної програми будівництва житла для внутрішніх переселенців, згідно з якою до кінця цього року в країні планують спорудити 30 тисяч квартир. У матеріалі «Дах над головою і робота будуть обов’язково» («УК» №106 за 11 травня) ми повідомляли про плани полтавців збудувати в обласному центрі певну кількість квартир. І про те, що міська влада Полтави підшукує для цього відповідну земельну ділянку.             

Новітні рашистські «асвабадітєлі» позбавляють українців осель, шкіл, лікарень, театрів, музеїв. Вони або горять від російських ракет, як музей Григорія Сковороди на Харківщині, їх розграбовують, а все цінне ординці вивозять на не підконтрольну Україні територію, а там і далі, в росію. Як працюють музейники в умовах війни, як нам рятувати від загребущого сусіда-агресора свій історичний спадок і цінності культури, розмовляємо з директором Тернопільського обласного художнього музею Григорієм ШЕРГЕЄМ.

 У перші години російського вторгнення голова Рівненського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» Іван Вєтров попросив колег зібратися після роботи у скромному кабінеті в Народному домі. По 17-й тут було людно. У настроях переважала стурбованість, але її перемогли цілеспрямованість і бажання невідкладно допомогти армії та територіальній обороні.

Реалії війни, піднесення національної свідомості українців, переосмислення ролі росіян в історії та житті сучасного покоління зробили неприйнятним ще донедавна широке вживання російської мови. Нині вже не почуєш російського шансону в автобусах, не побачиш меню мовою окупанта в кафе, чимало громад демонтують російськомовні написи з офіційних будівель, стел та пам’ятників. Якоюсь мірою це не лише дерусифікація, а друга хвиля декомунізації.