ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: 

Наш Шевченко в музиці

Чи мала Центральна Рада анексувати Крим?

Магічний світ петриківської майстрині

Заспівати разом — чудовий спосіб відзначати важливі й визначні події. Тож влаштувати гала-концерт за підтримки Посольства Литовської Республіки в Україні, присвячений не лише річниці наших дипломатичних відносин, а й 27-річчю відновлення Незалежності Литовської Республіки, — напрочуд вдала ідея. Вечір відкрив Посол Литви Марюс Януконіс. Говорив добірною українською. Згодом розповів журналістам, що вчить українську вже п’ять років і це четверта опанована ним іноземна мова. 

…Тролейбус неквапом чалапав колесами по асфальту, немов калошами великого розміру. Двері відчинялися й зачинялися, і невдовзі салон нагадував діжку, яку, щоб не повипадали оселедці, міцно стягують обручами. Зненацька діжкоподібний рогатий різко загальмував. Ще не стихли не дуже нормативні вислови пасажирів, як гучно прокашлявся динамік: 

Шкільний автобус зазвичай може довезти учнів до опорної школи у сусідньому селі, де вони здобудуть якіснішу освіту. Це на рівнині. У горах свої закони: тут на заваді знан­ням часто стає її величність Природа. Школи інколи настільки віддалені від осель горян, що дітям щодня доводиться долати десятки кілометрів, щоб потрапити на урок. Гірський ландшафт, річки й потічки, не дорога, а численні серпантини нерідко у поєднанні з погодними умовами зупиняють не лише дітей, а й дорослих. Коли два дні поспіль періщить злива, бешкетують вітровії або взимку йде сильний сніг, горяни залишаються відрізаними від цивілізації. 

Енергетична та економічна блокада відбувалася не в інтересах України, вона поставила під загрозу стрімке економічне зростання. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, відкриваючи вчора урядове засідання.  Уряд  готовий працювати в нових реаліях. І, за словами Прем’єра,  вже метикує над мінімізацією негативних наслідків від енергетичної та економічної блокади. 

Попри складність рішень екстреного засідання РНБО, сприймати їх слід у контексті нещодавніх подій у країні, які спричинили в суспільстві неоднозначну реакцію. Пояснити кроки влади й заглянути в осяжне майбутнє гарячими слідами зібрання РНБО взявся Президент Петро Порошенко перед широкою телеглядацькою аудиторією. 

У третю річницю анексії Криму Європарламент вирішив висловити свою підтримку Україні, ухваливши резолюцію «Політичні в’язні в тюрмах Росії та ситуація в Криму», яку було проголосовано під час пленарного засідання у Страсбурзі. 

Похмуре одинадцятиповерхове приміщення Донецької обласної ради та Донецької облдержадміністрації могло нагадувати неприступну фортецю. Втім, тільки здалеку. Бо перебуваючи в цей час всередині, чогось раптом згадав відомі з історії випадки ганебних капітуляцій фортець, брами яких добровільно відчиняли перед нападниками. Нас, кілька десятків журналістів, присутніх на сесії облради, з початком штурму, до якого вдався знавіснілий натовп, поспіхом евакуювали на четвертий поверх. Перетворившись на заручників, ми, проте, отримали змогу спостерігати за подальшим розвитком подій. 

Луцькі тролейбуси почали модернізувати. Невдовзі весь рухомий склад місцевого підприємства електротранспорту оснастять валідаторами — спеціальними пристроями для автоматизації оплати за проїзд. 

Торік у грудні під рубрикою «Прошу слова!» вийшов матеріал письменниці Валентини Семеняк «Що робить в Україні «Государев фундук»?» (№ 231 від 8 грудня 2016 р.), у якому наша дописувачка обурилася тим, що відомий український виробник в умовах неоголошеної, але від того не менш жорстокої й підступної війни на сході нашої Батьківщини випускає продукцію, назва якої нехай і не підпадає під закон про декомунізацію, проте є, м’яко кажучи, подразником для справжніх патріотів України, які захищали її незалежність під час Революції гідності. На харківському підприємстві «Бісквіт-шоколад» обурилися, як їм видалося, несправедливою оцінкою їхньої діяльності — й відповіли на сторінках нашої газети матеріалом «Два погляди на історію та сьогодення» (№ 48 від 14 березня ц. р.). Так була започаткована дискусія, мета якої — з’ясувати, чи мають право на життя у нинішніх непростих умовах назви продукції вітчизнаних виробників, які бодай якось можна співвіднести з країною-агресором. Тож сьогодні — її продовження.