Наприкінці 1960х, пам’ятаю досі, в нашому сільському дворі пес хлебтав воду з особливого посуду — чорного німецького сталевого шолома. А у флягу загарбників у симпатичному футлярі з німецькими літерами й цифрами «1942» дід заливав мастило. Значно більші залишки нацистської зброї чи техніки доти вже здали на брухт, переплавили і виготовили щось значно корисніше.
Нині таке саме відбувається із трофеями, які наші бійці захопили в рашистів. Уцілілу чи відремонтовану після пошкоджень військову техніку загарбників використовують проти них самих, як і зброю та боєприпаси. 

Два попередні роки Україна збирала рекордні врожаї: 83,4 мільйона тонн зернових та олійних 2020-го та 108,9 мільйона тонн — 2021-го. До початку повномасштабного вторгнення рф на територію України наша держава  мала змогу експортувати понад 7 мільйонів тонн збіжжя та майже мільйон тонн олії щомісяця.

Однак війна, яка спричинила порушення логістичних ланцюгів, блокування портів, захоплення значного відсотка території України, кардинально обмежила наші експортні можливості.

 Інара Мурнієце — політик із великим досвідом найвищого рівня, була спікером латвійського парламенту двох скликань. І це цінно, оскільки вона бачить сьогоденну ситуацію у розвитку та з вектором у майбутнє.

Наша розмова відбулася невдовзі після чергових парламентських виборів, у гарячу пору коаліційних переговорів. Тому Укрінформ особливо вдячний пані спікерові за те, що вона знайшла час для важливої розмови.

 Українське місто, яке з перших днів війни опинилося на лінії вогню, підтримали та надалі надають допомогу різноманітні міжнародні організації, фонди та містапобратими, а спеціалісти з усього світу вже планують узяти участь у відбудові.
Харків — одне з найпривабливіших міст України, яке постійно розвивається і зростає. Це науковий, культурний та освітній центр країни, а його неперевершена архітектура не має аналогів. Але з 24 лютого майже щодня ракети та снаряди російських загарбників руйнують його красу. Тому нині особливо актуальне питання післявоєнної відбудови.

На сайті електронних петицій офіційного інтернет-представництва Президента України 21 вересня опубліковано петицію про «Присвоєння майору Лисенку Євгену Вадимовичу, командиру військової ескадрильї військової частини А0959 звання Герой України (посмертно)». Авторка петиції — дружина загиблого льотчика, уродженця села Ротмістрівки Черкаського району Катерина Лисенко.

 Ім’я молодого сумського науковця кандидата технічних наук Дмитра Бідюка добре знайоме читачам «Урядового кур’єра» з кількох публікацій про його новітні розробки. Зокрема про біорозкладні пакети, які мають прийти на зміну пластику і стати екологічною альтернативою як органічне добриво.
Свого часу, працюючи в Сумському національному аграрному університеті, він розпочав наукові дослідження, спрямовані на збереження чистоти довкілля, виготовлення виробів і продукції, в основі яких органічні складові. 

 Міністри закордонних справ країн-членів ЄС саме збиралися на зустріч у Люксембурзі, коли Київ приходив до тями після ранкової атаки іранських дронів, яка  знову принесла в українську столицю пожежі, руйнування, біль і смерть.
Глава МЗС Дмитро Кулеба звернувся до європейських колег із бомбо­сховища, зазначивши, що він, мабуть, перший міністр закордонних справ, який змушений спілкуватися з учасниками засідання Ради ЄС у таких умовах через повітряну тривогу, яка тривала на момент його відеозвернення.

 У День захисників і захисниць України площа біля Маріїнського палацу в Києві була заповнена військовими. Були там не лише воїни Почесної варти, як зазвичай під час урочистостей за участю глави держави. Цього разу там зібралися ті, хто нині боронить українську землю від навали російської орди. Вони прибули до столиці з різних напрямків і районів виконання бойових завдань, звідти, де гаряче, де щохвилини ризикують своїм життям заради однієї мети — якнайшвидшого очищення України від кремлівських варварів. 

Минулого тижня Європейський інвестиційний банк перерахував Україні додаткові 550 мільйонів євро, які, за словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, допоможуть у відновленні енергетичної інфраструктури. Кошти надано в межах другого пакета Екстрених заходів солідарності від ЄІБ на 1,59 мільярда євро. Прокоментувати це рішення, а також розповісти про інші проєкти, котрі втілюють в Україні, і плани участі в повоєнному відновленні Укрінформ  попросив віцепрезидента банку Терезу ЧЕРВІНСЬКУ, яка очолювала місію ЄІБ, що наприкінці вересня відвідала Київ.

Останніми місяцями чи не  щодня з’являються повідомлення про виявлення вибухонебезпечних предметів у різних куточках Сумщини, яка на сьогодні серед областей України залишається однією з найбільш нашпигованих мінами, снарядами, уламками боєприпасів до реактивних систем залпового вогню. Ідеться насамперед про пересічних громадян, завдяки пильності й уважності яких вибухонебезпечні предмети, що залишили російські окупанти на узбіччях доріг, полях, у лісосмугах, вдається своєчасно виявляти і знешкоджувати.