Одночасне активне нагнітання страху на окупованих територіях Донбасу перед «наступом України» і скупчення російських військ на кордоні, схоже, нітрохи не випадкові. Та й подальші події розгортаються відповідно. Днями в Донецьку «замінували» кілька навчальних закладів і провели евакуацію всіх людей. Вибухівки тоді не виявили. Проте це була тільки своєрідна прелюдія до примітивної вистави. 

Українське козацтво виникло на основі нешляхетського військового населення Великого князівства Київського. Це князівство проіснувало до кінця XV століття. Воно було величезне за територіями, можливо, не так густо заселене, але велике. То був прошарок військових слуг: панцирних, путних, ординських, посольських та ясачних. Це люди, які несли військову службу і мали певні землі. Вони були розсаджені, як простежується за джерелами, згідно з тактичними та оперативними задумами на переправах, річках. 

Схвалену торік обласною радою регіональну програму інформатизації на 2022—2024 роки «Цифрова Черкащина» ентузіасти разом з органами місцевої влади нині успішно втілюють у життя. Поставити цифрові можливості на службу людям та соціально-економічному зростанню області — така мета ініціаторів програми.

Три роки — з лютого 2019-го — знадобилось Україні й Туреччині, щоб пройти шлях від початку консультації щодо зони вільної торгівлі між ними до укладення днями угоди про ЗВТ у присутності глав обох держав.
«УК» уже повідомляв, що Президент Володимир Зеленський назвав підписання угоди історичним моментом, якому передував довгий, важкий шлях. Він наголосив, що відкриваються нові ринки й нові можливості для бізнесу, нові робочі місця, інвестиції, що сприятиме зростанню ВВП обох держав і добробуту народів. 

Учора відбулась урочиста церемонія відкриття Ігор-2022 на національному стадіоні «Пташине гніздо».
Девіз Олімпіади-2022 «Разом заради спільного майбутнього» — це китайська інтерпретація нещодавно переглянутого олімпійського девізу «Швидше, вище, сильніше — разом». Він, на думку організаторів, відображає здатність Ігор долати глобальні виклики, демонструє єдність і колективні зусилля, втілюючи основні цінності олімпійського руху.

Чи проживатиме українське суспільство ще колись часи такого інтересу до власної історії? Здається, що кожен її новий період змушує інколи з болем вдивлятися у власне віддзеркалення, а керівництво сусідньої держави — хапатися за зброю. Через історію сусідня держава колись масовано знищувала репутацію президента Ющенка; маніпулюючи минулим, пояснювала анексію Криму. Саме через нездатність ідентифікувати себе в історії кремлівське керівництво рухає військо до кордонів України.

 Чи правильно розвивається моя дитина? Коли вона почне лепетати, повзати, сидіти? Ці питання турбують кожну молоду маму. Її тривога наростає, коли вона порівнює свого малюка з ровесниками і бачить, що «щось не так». Зі своїми сумнівами і підозрами йде до педіатра. «Зачекайте, нічого страшного, приходьте пізніше», — заспокоює лікар. А пізніше розводить руками: «Де ви були раніше?»

Вітчизняне книговидання, попри широку публічність продукції, яка виходить з-під рук її творців на ринок, залишається для пересічного громадянина, не дотичного до творення книжки, досить закритою галуззю. Якщо прізвища політиків, акторів театру і кіно, найпопулярніших авторів літературних творів на вустах, то імена тих, хто творить книжку, залишаються втаємниченими.

«Такої виставки в нас ще не було», — каже заступниця директора Тернопільського обласного художнього музею Ольга Ваврик, адже звикли експонувати здебільшого полотна професійних і знаних митців. Втім, вирішили на тиждень жителям обласного центру показати творчий доробок іконописної школи. Більше того, авторської, натхненник якої — львівський художник, графік, іконописець Андрій Майовець. В експозиції представили 40 ікон 28 авторів, серед них три сакральні роботи пана Андрія.

Літературні конкурси, фестивалі, огляди, творчі змагання нині не новина, та й за кількістю їх не бракує. Однак «Відкритий світ», ініційований у Сумах, займає особливе місце в літературному процесі. Започатковано його не у столиці, а в місті, де літературне життя хоч і не жевріє, однак і не закипає. За три роки він здобув певну популярність серед шанувальників малих літературних форм, зокрема оповідання, і переконливо довів, що цей жанр прози залишається популярним і серед письменників, й серед читачів.