Непосвяченим назва роботи «Роль природних мінеральних сорбентів у процесах очистки води та в повсякденному використанні» мало що скаже. А йдеться про проблему, яка з кожним днем загострюється і вже становить величезну загрозу для людського життя на нашій планеті, — нестачу чистої води.
Десятикласниця Хмельницького технологічного багатопрофільного ліцею Христина Ганзюк  уже зробила свій внесок в її розв’язання. Тим паче, що безцінні природні мінерали, зокрема і для очищення води — сапоніти, як мовиться, лежать під нашими ногами. 

Сказати, що закон про порти став для одеських портовиків цілковитим сюрпризом, — було б явним перебільшенням. Епопея із розробкою цього закону тривала понад 10 років. І вже майже рік законопроект існував у обрисах, які здебільшого збереглися і в остаточному документі. Втім, на фінішній прямій закон викликав цілком передбачуваний резонанс з боку всіх так чи інакше причетних до єдиної у країні вартісної морської підгалузі.  

Скоро минає рік, як «Урядовий кур’єр» (25. 10. 2011 року) висвітлював проблему нестачі очисних споруд у Балаклаві. За цей час Севастопольська міська державна адміністрація отримала нового керівника — Володимира Яцубу, а він у свою чергу — застарілі проблеми попередників. «УК» вирішив поцікавитися, як просуваються справи у Балаклаві, чи відбувається реконструкція очисних споруд у Севастопольському регіоні. Зокрема у тих населених пунктах, які не один рік скидають неочищені нечистоти у гірську річечку Бельбек, а та несе їх до Чорного моря.  

Адміністративна реформа, перший етап якої завершено, має на меті стратегічний курс нашої держави до демократії та євростандартів. Ключовою складовою таких змін стало реформування державної служби, посилення інституційної спроможності державного управління та підвищення якості публічних послуг.

Восьмирічний Єгор нудився у дворі в компанії однолітків. Цей вік, коли дитина вже завелика, аби її під час дозвілля супроводжували дорослі, але замала для самостійних розваг, — найнебезпечніший у плані травматичних ризиків. Хлопчик видерся на турнік, упав і зламав руку. Здавалося б, відтепер дитя приречене до кінця літа сидіти в чотирьох стінах перед телевізором чи комп’ютером і берегти загіпсовану руку. Напевне, так і сталося б, якби у структурі Чернігівської міської лікарні №1 не було дитячого оздоровчого закладу санаторного типу «Дружба». Тож тепер хлопчина відпочиває на свіжому повітрі, серед багатьох нових друзів і під пильним наглядом дорослих. 

Переробка сміття — проблема і для фахівців житлово-комунального господарства, і для населення, і для влади. І розв’язати її непросто. Однак на  Полтавщині знайшли вихід із ситуації, та такий, що дасть можливість і розв’язати проблему засміченості територій, і створити нові робочі місця, і заробити грошей. В області стартував інвестиційний проект, унікальність якого полягає в тому, що віднині на Полтавщині не будуватимуть полігонів для твердих побутових відходів (ТПВ). Усе сміття, включно й те, що накопичилося за роки, перероблятимуть централізовано й без шкоди для довкілля, з використанням найновітніших технологій. 

У вересні 1987-го року весь Миколаїв проводжав у навколосвітню подорож екіпаж яхти «Ікар». Вітрильник побудували студенти та викладачі Миколаївського кораблебудівного інституту. «Семеро сміливих» відважилися на перший в історії Радянського Союзу та царської Росії кругосвітній похід під вітрилами. Ця подія пізніше увійшла до історії світового мореплавства. 

Наглядач королівського саду при королі Франції Людовику ХІІІ Робін 1601 року привіз із Канади насіння білої акації. 1635-го одне з дерев, вирощених із нього, посадили в Ботанічному саду Парижа. У віці 151 р. акація сягнула 20 м заввишки, діаметр стовбура — 3 м. Від насіння цього дерева, вважають вчені, пішли всі насадження білої акації в Західній Європі.  
В Україні білу акацію вперше взялися висаджувати ХVІІІ ст. в садах графа Олексія Розумовського, поблизу Одеси.

Дізнавшись від піонервожатої про героїчний подвиг Павлика Морозова, його тезка, онук олігарха Павлик К. набрав на мобільному «гарячу лінію» спецслужб і повідомив страшну таємницю, яку він підслухав пізно ввечері на дачі в Кончі-Заспі. Так само, як майже 100 років тому, сибірські куркулі вирішили закопати зерно, щоб не віддати його нелюбій ними радянській владі, так у наші  світлі незалежні дні нехороші партнери-зернотрейдери ріднесенького Павликового дідуся змовилися водночас підняти ціну на хліб, щоб заморити голодом сучасний пролетаріат.  

До старту ювілейних ХХХ літніх Олімпійських ігор у столиці Великої Британії залишається 10 днів. Сьогодні «Урядовий кур’єр» знайомить читачів з тими, хто відстоюватиме честь Української держави у найпрестижніших стартах чотириліття.