Поточне засідання Прем’єр-міністр Денис Шмигаль розпочав із того, що нагадав: минулого тижня українські урядовці перебували з робочою поїздкою у столиці Бельгії Брюсселі та Люксембурзі. Серед значних підсумків візиту — початок процесу подальшої лібералізації торгівлі в межах зони вільної торгівлі, що передбачено Угодою про асоціацію. Досягнуто домовленості в частині збільшення квот для української продукції, що закріпить позицію наших виробників на євроринках і дасть змогу розкрити експортний потенціал.

Пріоритизація Національної економічної стратегії-2030 (НЕС) активно триває. У широкому експертному колі відбувся черговий етап публічного обговорення проєкту НЕС «Розвиток агросектору України». У заході взяли участь представники Мінекономрозвитку, Мінагрополітики, Міндовкілля, Держпродспоживслужби, Держгеокадастру, Центру економічного відновлення, профільних асоціацій та експерти галузі.

Важко сказати, коли і з чиєї лиховісної чи іншої руки став поширюватися міф про Сумщину як про російськомовний край. Мовляв, майже 600-кілометрова протяжність державного кордону з Російською Федерацією за кілька століть зробила свою справу, знівелювавши українську мову і залишивши їй місце на духовному маргінесі. Таке твердження далеке від правди, бо в області, утвореній наприкінці 1930-х років, українське слово завжди лунало і залишалося у повсякденному вжитку.

Трудовий колектив приватного акціонерного товариства «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв’язок» (ПрАТ «Діпрозв’язок») вкрай занепокоєний подіями, які відбуваються в інституті впродовж останніх двох місяців. ПрАТ «Діпрозв’язок» — господарське товариство державного сектору економіки (100% акцій належить державі) внесено до Переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та її безпеки. Управління корпоративними правами щодо нього здійснює Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (Адміністрація Держспецзв’язку), якій ці повноваження передано розпорядженням Кабінету Міністрів від 14 вересня 2011 року №901-р. Адміністрація — вищий орган ПрАТ.

Хто розглядає скарги споживачів енергетичних та комунальних послуг? Як вирішують суперечки між споживачами і монополістами? У багатьох країнах із цими питаннями громадяни можуть звернутися до енергетичного омбудсмена. Про запровадження такої посади в Україні йдеться вже кілька років. Чи підвищить це захист прав споживачів у галузі енергетики? Про це розповідає народний депутат України VIII скликання, ексзаступник міністра енергетики та захисту довкілля України, експерт USAID Проєкт енергетичної безпеки Олексій РЯБЧИН.

Президент України

звільнив:

призначив:

Очільник уряду приходить на інтерв’ю за підсумками візиту до Європи зі стосом документів. Ось, каже, гортаючи графіки, таблиці, статистичні дані, готовий кожному засвідчити, що це не був візит ввічливості.

Ми зрештою так і не вважали. Але питань залишилось чимало: у твітері та фейсбуці, куди Прем’єр писав щодня під час візиту, про все не розповіси. Тепер у нас є година, і прагнемо всю проблематику візиту — реформи, коронавірус, НАТО, антиросійські санкції — відчути в деталях.

Вихід на новий рівень розвитку. Привернення уваги потенційних партнерів і посилення лояльності нинішніх. Це ознаки вдалого ребрендингу, якого Україна очікує від участі у Всесвітній виставці «Експо-2020» у місті Дубаї (Об’єднані Арабські Емірати), відкриття якої через пандемію COVID-19 перенесено на жовтень 2021 року. Тож логічно, що в межах офіційного візиту української делегації до ОАЄ Президент Володимир Зеленський ознайомився із презентацією національного павільйону та експозиції України на заході.

«Продовжуємо конструктивну співпрацю з МВФ. Від імені уряду хочу подякувати команді місії фонду, яка провела надзвичайну роботу. Підсумок: домовилися про наступні кроки, обговорили строки їх виконання і чітко розуміємо очікувані результати.

За час роботи віртуальної місії ми окреслили коло питань, стосовно яких продовжуємо конструктивний діалог. Це питання у сферах антикорупційного законодавства, енергетики, розвитку фінансового сектору та подальшої фіскальної консолідації. З усіх цих питань уряд має чітке бачення змін, необхідних для отримання траншу за програмою Stand-by».

В одному з вищих навчальних закладів якось довелося почути такий монолог: «А знаєте, чим університет відрізняється від коледжу? Тільки одним: в університеті є наука». І справді, чому професори й доценти, які працюють у закладі вищої освіти, мають займатися наукою? Тому що сучасного фахівця, особливо в галузі високих технологій і технічних наук, можна підготувати тільки на основі вивчення новітніх досягнень. Зрозуміло, що про здобутки науковців студентам можуть розповісти тільки ті, хто займається наукою.