25 вересня. Чорний-чорний день для українців. Двадцять п’ять достойних синів України загинули у жахливій катастрофі військового літака Ан-26Ш біля Чугуєва Харківської області після падіння літака, який загорівся від удару об землю. На борту перебували 27 осіб, з них 20 — курсанти Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба та семеро членів екіпажу.

У межах робочої поїздки до Донецької області глава держави відвідав контрольний пункт в’їзду-виїзду «Майорське», оглянув облаштування КПВВ та порядок здійснення контрольних процедур на ньому.

Цією проблемою в Єврокомісії всерйоз переймаються вже кілька років поспіль. А віднедавна до роботи долучився і Європарламент, де минулого тижня відбулося перше установче засідання нового спеціального комітету з питань дезінформації та іноземного втручання в демократичні процеси. Головою комітету обрано французького євродепутата Рафаеля Глюксамана, доповідачкою — латвійську депутатку Сандру Калнієте.

У доволі розлогому переліку законопроєктів, які нагально потребують ухвалення, а опинилися в шухляді, є й проєкт закону №2064 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку виноградарства в Україні». Цей документ надійшов до Верховної Ради 5 серпня 2019 року, та лише 16 червня 2020-го його ухвалено в першому читанні.

Коли переселенці зі Сходу в дорозі губили інвалідні візки чи у них не було інсуліну, її «гаряча лінія» вирішувала такі проблеми в режимі «швидкої допомоги». Коли вони шукали новий дах над головою, її громадська організація робила все, аби їх тимчасові оселі бодай трохи стали доступнішими для людей з особливими потребами. Вона не тільки сама з родиною пережила втечу від війни і всі складнощі адаптації, а й допомогла тисячам таких, як сама, — людям з інвалідністю відновити своє життя. За це Тетяна Баранцова цьогоріч отримала престижну європейську нагороду імені Нансена.

Читайте на сайті ukurier.gov.ua та у газеті «Урядовий кур’єр» інформацію Міністерства соціальної політики про бачення реформи у соціальній сфері 

Урядова постанова про покладання спеціальних зобов’язань на «Нафтогаз України» набула чинності 1 серпня цього року. Фактично це означало, що в нашій країні дано старт вільному ринку газу для населення. Цього вимагали міжнародні фінансові інституції.

Презентовано дослідження, яке, на думку експертів, запитуване і урядом України, і регіонами. Воно має стати дороговказом і стимулом для євроінтеграційних процесів у нашій країні. Ідеться про «Євромапу України-2. Рейтинг європейської інтеграції областей». Реитинг за 2019 рік складено на основі ґрунтовного аналізу 50 індикаторів дев’яти галузей. Бо євроінтеграція — це не лише торгівля та інвестиції, а й відкритість влади, гендерна рівність, освітні можливості, рівень медичних послуг тощо. Тобто процес комплексний та багатогранний.

Упродовж наступних трьох місяців у семи містах України відбуватимуться загальнонаціональні дискусії інтелектуалів та представників громадянського суспільства на найбільш дражливі для українського суспільства теми. Можливо, розмова людей, які за будь-яких умов утримують стандарт культурного спілкування, й допоможе нашому досить поляризованому суспільству знайти діалог. Принаймні, кінцевою метою цього діалогу його організатором Олесем Донієм заявлені саме ці цілі: консолідація суспільства, спротив російській агресії та світоглядна реформація.

Конкурс «Коронація слова» святкує 20-річчя. Його організатори, зокрема Міжнародний благодійний фонд «Мистецька скарбниця» популяризують не тільки сучасне українське слово, а й мистецькі колективи. Головна мета — підтримати новітню українську культуру, шукати нові імена, видавати найкращі романи, стимулювати й підтримувати сучасний літературний процес, кіно й театр. Це сприяє наповненню українського ринку конкурентоспроможними творами.