Минулого тижня якось виходжу з автобуса на вулиці Інститутській і як не старався вибрати сухіше місце, все одно вскочив ногою в чорну брудну снігову кашу. Чвакнуло так, що заляпав цим болотом іншого пасажира. Попросив вибачення, зрозуміло, але потім сам дуже розсердився: невже не можна очистити від снігу хоч зупинки громадського транспорту? Якщо на Хрещатику й біля нього вони мають гидкий вигляд, то що робиться в спальних районах?! 

Тематика грального бізнесу є болючим питанням для багатьох українців. Адже не зважаючи на прийняття Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», гральні автомати функціонують нелегально. Тому це питання потребує особливої уваги та пильності як із боку правоохоронців, так і з боку громадян. Порушення громадського спокою не повинно залишитись  безкарним. Нерідко  в підпільних казино та у приміщеннях з гральними автоматами проводять час неповнолітні, що також турбує громадян. 

У  щілинах бетонної підлоги буяють осінні квіти, вітер задуває крізь проломи у стінах, звихрюючи сміття поміж уламків бетонного мотлоху. Так зустріло журналістів і експертів Мінприроди «підприємство з переробки (утилізації) небезпечних відходів» у Макарівському районі Київської області.

Під напівзруйнованим дахом складу колишньої райагрохімії ми не побачили ні установки для приготування хімічних розчинів з реактором, ні завантажувача шнекового, ні дробарки роторної, ні ванни флотаційної. І геть нічого з довгенького списку, зазначеного в документах підприємства устаткування, яке необхідне для утилізації 13 видів отруйного непотребу — від прострочених ліків, використаних голок і навіть післяопераційних решток (частин тіл) до тари з-під отрутохімікатів й відпрацьованих акумуляторів.

Про те, що Україна стабільно проходить осінньо-зимовий опалювальний сезон 2016/2017 років, стало зрозуміло під час робочої зустрічі Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з віце-прем’єр-міністром Володимиром Кістіоном, міністром енергетики та вугільної промисловості Ігорем Насаликом та головою правління НАК «Нафтогаз України» Андрієм Коболєвим. Тема зустрічі мала більш загальну назву — «Забезпечення країни енергоресурсами». 

Докладно поговорити про можливі варіанти розв’язання проблеми браку техніки для утримання доріг узимку та їхньої технологічної застарілості Прем’єр-міністр Володимир Гройсман зміг під час спеціально організованої наради. Цей захід зачепив як питання розвитку дорожньої інфраструктури, так і вдосконалення системи утримання автомобільних доріг в Україні в зимовий період. 

Тема впровадження децентралізації як ключової реформи стала наріжним каменем наради, яку Президент Петро Порошенко провів з головами обл?держадміністрацій та об’єднаних територіальних громад чотирьох південних областей України під час своєї робочої поїздки на Одещину й Миколаївщину.

Завдяки реалізації цієї реформи торік місцеві бюджети вже зросли на 44 мільярди гривень. А цьогоріч Президент очікує додаткового приросту ще на 30 мільярдів. Успішні торішні вибори до об’єднаних територіальних громад прискорили процес децентралізації та добровільного об’єднання, що створює передумови для стійкого економічного та соціального розвитку регіонів, переконаний глава держави. 

Для українців Хортиця — величний меморіал козацтва просто неба. Нині до національного заповідника входять унікальні історико-археологічні пам’ятки, об’єкти природно-заповідного фонду. Водночас острів — частина Запоріжжя, він має міську інфраструктуру, театр, школу, жителів і… 40 сторонніх землекористувачів на охоронній території. Та найбільше непокоїть співробітників заповідника стан Музею історії запорозького козацтва. Чому? Про це «УК» розповідає генеральний директор Національного заповідника «Хортиця» Максим ОСТАПЕНКО. 

На старий Новий рік хлопці нашого села чекали з особливим нетерпінням. Тому що для нас це були своєрідні зимові жнива, він асоціювався з дармовими цукерками і грошима, яких можна було назбирати на місяць наперед. Отож готуватися до нього ми починали відразу після Різдва. Розробляли маршрути, визначалися з тим, до кого зайти насамперед, а хто й почекає. Щодо мене, то я посипати починав із краю села, в чужих людей, залишаючи родичів на закуску. Бо напевне знав, що вони розщедряться на три або п’ять карбованців навіть якщо зайду до них посеред білого дня. Особливо материні батьки — дідусь Антон і бабуся Ганна. До хрещеного з хрещеною я посипати не ходив, тому що боявся їх: хрещений у мене був головою колгоспу, а хрещена — вчителькою. 

Найзахідніший обласний центр країни почав збагачуватися міні-скульптурами з 2010 року. Задум, який втілюють зусиллями двох авторів — скульптора Михайла Колодка і коваля Василя Криванича, призвів до появи майже трьох десятків маленьких пам’ятників, присвячених різним подіям в історії міста, а також людям, які залишили в його минувшині слід.

Першою в бронзі було втілено Свободку. Це не копія величного монумента, який височить над Гудзоном, а зменшений його варіант. Ужгородська статуя Свободи — мабуть, найменший у світі діючий маяк: фігурка заввишки 17 сантиметрів тримає в руках світильник, усередині якого світлодіод. Її встановлено на перилах пішохідного мосту через річку Уж. 

Промислове освоєння Львівсько-Волинського вугільного басейну розпочали 66 років тому. Нині в структурі державного підприємства «Львіввугілля»  шість шахт. Тут працюють понад сім тисяч гірників, не враховуючи адміністративного та допоміжного персоналу. Про сьогодення копалень, проблеми й перспективи їхнього завтрашнього дня ведемо мову з директором департаменту паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження облдержадміністрації  Михайлом МЕЛЬНИКОМ.