Для українців Хортиця — величний меморіал козацтва просто неба. Нині до національного заповідника входять унікальні історико-археологічні пам’ятки, об’єкти природно-заповідного фонду. Водночас острів — частина Запоріжжя, він має міську інфраструктуру, театр, школу, жителів і… 40 сторонніх землекористувачів на охоронній території. Та найбільше непокоїть співробітників заповідника стан Музею історії запорозького козацтва. Чому? Про це «УК» розповідає генеральний директор Національного заповідника «Хортиця» Максим ОСТАПЕНКО. 

На старий Новий рік хлопці нашого села чекали з особливим нетерпінням. Тому що для нас це були своєрідні зимові жнива, він асоціювався з дармовими цукерками і грошима, яких можна було назбирати на місяць наперед. Отож готуватися до нього ми починали відразу після Різдва. Розробляли маршрути, визначалися з тим, до кого зайти насамперед, а хто й почекає. Щодо мене, то я посипати починав із краю села, в чужих людей, залишаючи родичів на закуску. Бо напевне знав, що вони розщедряться на три або п’ять карбованців навіть якщо зайду до них посеред білого дня. Особливо материні батьки — дідусь Антон і бабуся Ганна. До хрещеного з хрещеною я посипати не ходив, тому що боявся їх: хрещений у мене був головою колгоспу, а хрещена — вчителькою. 

Найзахідніший обласний центр країни почав збагачуватися міні-скульптурами з 2010 року. Задум, який втілюють зусиллями двох авторів — скульптора Михайла Колодка і коваля Василя Криванича, призвів до появи майже трьох десятків маленьких пам’ятників, присвячених різним подіям в історії міста, а також людям, які залишили в його минувшині слід.

Першою в бронзі було втілено Свободку. Це не копія величного монумента, який височить над Гудзоном, а зменшений його варіант. Ужгородська статуя Свободи — мабуть, найменший у світі діючий маяк: фігурка заввишки 17 сантиметрів тримає в руках світильник, усередині якого світлодіод. Її встановлено на перилах пішохідного мосту через річку Уж. 

Промислове освоєння Львівсько-Волинського вугільного басейну розпочали 66 років тому. Нині в структурі державного підприємства «Львіввугілля»  шість шахт. Тут працюють понад сім тисяч гірників, не враховуючи адміністративного та допоміжного персоналу. Про сьогодення копалень, проблеми й перспективи їхнього завтрашнього дня ведемо мову з директором департаменту паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження облдержадміністрації  Михайлом МЕЛЬНИКОМ. 

Із 53 об’єднань співвласників багатоквартирних будинків у Сєверодонецьку 30 створено торік. Їх створенню допоміг проект ЄС-ПРООН.  

Автора унікальних історичних розвідок журналіста і письменника Миколу Чабана одна наша спільна знайома назвала приватним носієм втраченої інформації. Микола Петрович у дослідженнях йде тими стежками, де ще ніхто не ходив, і володіє безцінними й неосяжними, не відомими широкому загалу знаннями. Ними він щедро ділиться у газетних нарисах, книжках, на лекціях і під час зустрічей. Дивовижних історій про відомих людей і несправедливо забутих особистостей, їхніх нащадків у краєзнавця сила-силенна. У сьогоднішній розмові торкнемося лише їх маленької частини. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Діагноз ціною життя 

Армія за ініціативи низів

Малолітні раби Сталіна

У четвер на базі Західного реабілітаційно-спортивного центру Національного комітету спорту інвалідів України в Яворові, що на Львівщині,  відбулося урочисте відкриття змагань за Кубок світу Міжнародного паралімпійського комітету з лижних перегонів та біатлону. Старт змаганням планетарного масштабу, які відбуваються в Україні вперше, дали віце-прем’єр-міністр Павло Розенко, міністр соціальної політики Андрій Рева, голова Львівської ОДА Олег Синютка та президент Національного паралімпійського комітету України Валерій Сушкевич. 

Очікуване теленькання дзвоника біля вхідних дверей ми зустріли з радісним пожвавленням і піднесенням.

— А кого чи чого нам усім дуже не вистачає? — патетично і водночас риторично запитав господар помешкання, де ми саме зібралися за святковим столом. 

Україну недарма дедалі частіше називають житницею світу — вона і тепер виробляє збіжжя набагато більше, ніж потрібно для внутрішнього споживання, має резерви підвищення продуктивності землеробства, тому здатна нагодувати якщо не весь світ, то принаймні добрячу його частину. За підрахунками фахівців, якщо виробництво збіжжя в Україні зросте на 10%, то експорт — на 25%. Заковика лише в тому, що зерно, призначене для закордонних споживачів, треба якось вивезти, а з цим проблема, яка стає дедалі гострішою.