Після закінчення навчального закладу знайти роботу за фахом молоді вдається дедалі рідше. І річ не лише в заробітку, а в масштабному дисбалансі між попитом і пропозицією на ринку праці: університети й профтех училища готують одних фахівців, а працедавцям потрібні зовсім інші.

Загострює проблему й брак у країні чіткого прогнозу: які професії будуть затребувані завтра, через п’ять чи десять років. «УК» проаналізував, як змінити ситуацію і стимулювати освіту й економіку до співпраці, а молодь — більш виважено обирати майбутню професію. 

Системи охорони здоров’я у світі реформуються постійно. Це спричиняють нові виклики, що виникають повсякчас: міграція людей, старіння населення, поява нових вірусів, інфекцій тощо. Відмінність української медицини в тому, що, попри стоси всіляких «дорожніх карт» і нормативних актів, написаних за чверть століття, та мільйон разів озвучену потребу в реформуванні, інфаркти з інсультами й досі викошують десятки тисяч українців щороку (66% у структурі смертності), а тривалість нашого життя не збільшується з 1958 року. Нині Україна посідає 148-ме місце у світі за середньою тривалістю життя. За даними соціологів, 92% українців вважають, що медицину треба реформувати, 72% — незадоволені медичною допомогою й приблизно стільки само вважають її корумпованою. 

Головний перебій системи — не лише брак коштів, а й не ефективність використання навіть того обмеженого ресурсу, що надає держава. За підрахунками профільного міністерства, із 46 мільйонів, спрямованих цього року, лише 9 % витратили безпосередньо на оплату медичних послуг, тобто лікування людей.  

На другу п’ятницю грудня ніхто не покладав особливих надій щодо тотальних змін у країні. Цього дня парламентарії та пересічні українці просто хотіли почути докладний звіт Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка за рік роботи уряду.

Він вийшов до трибуни о десятій годині ранку, впродовж десяти хвилин розповідав про досягнуте та недовиконане через відсутність порозумінь між Кабміном і народними депутатами, які відмовлялися підтримувати потрібні для реформ законодавчі ініціативи. Близько тридцяти хвилин глава уряду ділився планами на 2016 рік, а подальші сорок п’ять хвилин витратив на різні, іноді образливі, однак спричинені ситуацією в країні запитання представників різних політичних фракцій. 

Інтерес суспільства до діяльності органів виконавчої влади зростає. Люди прагнуть прозоро отримувати інформацію. «Актуальні проблеми забезпечення доступу до публічної інформації органами виконавчої влади» — такою була тема експертної зустрічі в Комунікативному центрі уряду. Останні статистичні дані засвідчили актуальність цього питання. Так, за 11 місяців цього року зареєстровано 200 тисяч звернень громадян до органів виконавчої влади. Внесення змін до Закону «Про звернення громадян», з-поміж яких — можливість надсилати звернення в електронній формі, спростило процедуру звернення для заявників, а також стало зручнішим варіантом розгляду для посадовців. Які плюси і мінуси процедури отримання публічної інформації нині, досліджували експерти в різних областях держави.

Так, заступник директора Харківської правозахисної групи Олександр Павліченко, посилаючись на дослідження, зауважив, що почасти плутають поняття конфіденційної і службової інформації. Також є надмірним перелік службової інформації, а коли правозахисники звертаються до органів виконавчої влади за переліком такої інформації, то отримують формальну відповідь з незрозумілим цитуванням статей закону без конкретики. 

У Національному центрі ділового та культурного співробітництва «Український дім» триває шоста Київська книжкова виставка «Книжкові конт ракти», засновник та організатор якої Держкомтелерадіо, повідомляє прес-служба відомства. Понад 60 вітчизняних видавців презентують на ній свої видання.

Відкриваючи виставку, перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак наголосив, що вона має символічне значення. Адже подібно українським воїнам, які захищають із зброєю в руках суверенність нашої держави на сході країни, українська книга боронить нашу незалежність, працює на згуртування нації навколо ідеї державотворення. Він нагадав, що торік книжкову виставку Держкомтелерадіо відкривали бійці АТО, які після короткої відпустки повернулися на схід. Один із тих воїнів, хто вітав видавців і читачів із святом книги, Василь Кіндрацький загинув від рук проросійських терористів. 

На Буковині майже кожне село, особливо у гірських районах, має довкола хутори, віддалені почасти на кілька кілометрів. Живуть там переважно старші люди. Щойно сніг вкриває вулиці й дороги, як першу стежку до їхніх хат прокладає листоноша.

Поштарів (це переважно жінки) у наших містах і селах зажди поважали. Вони не тільки принесуть листи, журнали і газети, але й розкажуть новини, перекажуть вітання, вислухають господарів, дадуть добру пораду. Для односельців їхні візити мало не свято. 

Арсеній Яценюк заявив про необхідність замінити усіх (а це дев’ять тисяч) суддів в Україні. Стежачи вже півтора року за судовою тяганиною через ДТП, яке сталося неподалік Межигір’я, не можу не погодитися з паном Прем’єр-міністром.

Довкола цього ДТП коїлися і досі кояться дивні речі. І ці обставини вперто ігнорували спочатку два судді Вишгородського районного суду, а зараз так само на них не звертає уваги суддя Апеляційного суду Київської області Олександр Васильович Шевченко. 

Щойно у залі Дніпропетровського театру опери та балету стихли овації після перегляду «Сорочинського ярмарку», на сцену вийшов запрошений на прем’єру народний артист України Олександр Злотник. «Вітаю з першим сучасним українським мюзиклом!» — промовив відомий композитор, який написав музику до цієї вистави.

Першу партитуру мюзиклу «Сорочинський ярмарок» за однойменною повістю Миколи Гоголя було написано для оркестру Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка в Києві. Виставу дуже хотів поставити тодішній керівник театру Богдан Ступка, але не встиг. Всеукраїнська прем’єра мюзиклу відбулася півтора року тому на батьківщині Гоголя в Полтаві на драматичній сцені. 

Через фінансову скруту філармонії не в змозі провадити активну концертно-гастрольну діяльність. І так триває вже чимало років. Утім, не виносити на розсуд глядачів власні творчі доробки на інших сценах — для виконавців своєрідне заціпеніння.

Із таким станом речей філармонійне керівництво в Тернополі, Чернівцях, Івано-Франківську, Хмельницькому, Вінниці, Житомирі, деяких інших обласних центрах миритися не стало й запровадило так звані обмінні концерти. Це дає змогу творчим колективам активізувати гастрольну діяльність і порадувати глядачів новим репертуаром. Тепер поціновувачі музичного мистецтва намагаються постійно стежити за афішами, адже цікаво послухати-подивитися колективи з різних куточків України. 

Найвища вершина світу — гора Еверест (Джомолунгма) висотою 8 тисяч 848 метрів — єдина, яка ще не підкорилася 58-річному костопільцеві Юрієві Кравчуку. Але тільки через те, що найдешевший дозвіл на сходження коштує від п’яти тисяч доларів на особу — немало як на пересічного українця. Решту вершин український альпініст, який перетворив своє захоплення на стиль життя, уже приборкав. І розповідає про це так легко й просто, що дивуєшся, адже спілкування з горами — надскладна праця. А втім… Чим самодостатніша й внутрішньо вільніша людина, тим вона щиріша, відкритіша й доброзичливіша.