З-поміж особливо гострих питань сьогодення — майбутня адміністративно-територіальна реформа. На неї суспільство покладає особливі надії, адже йдеться про якісно новий щабель у розвитку місцевих громад, які, за задумом, мають стати основою подальшого поступу країни. Про бачення практичної реалізації реформи, її вузлові моменти кореспондентові «УК» розповідає директор ПСП Агрофірма «Піонер» депутат Охтирської районної ради на Сумщині Олександр КУЖЕЛЬ. 

Бойові дії в зоні проведення АТО, тимчасова окупація Криму, а також явища гуманітарної катастрофи, які мають місце в деяких районах Луганської та Донецької областей, призвели до значного зростання в Україні кількості осіб, які змушені змінювати місця постійного проживання у пошуках безпечних умов. За даними Міністерства соціальної політики, станом на 4 червня 2015 року в Україні обліковано понад 1 мільйон 300 тисяч внутрішньо переміщених осіб, які були змушені виїхати за межі територій, де вони проживали. Значна частина громадян самостійно залишили постійне місце проживання і тимчасово перемістилися до родичів чи знайомих в інших областях України. Певна кількість людей, у яких немає таких можливостей, потребує допомоги від держави. 

Військове вторгнення Росії, бойові дії на Донбасі, брак вугілля і, як результат, — зупинка більшості енергоблоків теплових електростанцій. На тлі цих подій вимальовується особлива роль атомної енергетики як рятівника від темряви.

У цей складний для країни час українські АЕС працюють як швейцарський годинник. У цьому днями переконалися журналісти під час прес-туру на Южно-Українську АЕС. Станція повністю забезпечена ядерним паливом: крім російського, в режимі дослідної експлуатації на 3-му енергоблоці працюють касети американської компанії Westinghouse. Енергоатом планує поширити експлуатацію палива й на інші енергоблоки АЕС. 

З 1 червня 2015 року змінено правила перевезення осіб пільгових категорій. Нововведення записано у Законі «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», ухваленому торік наприкінці грудня. Вони істотно скорочують кількість пільговиків, яких і справді забагато навіть для розвинених економік, не кажу вже про нашу. 

Рік, що минув після анексії Криму й початку російської агресії на сході країни, для українських журналістів став роком випробувань не тільки професійних якостей, а й громадянської позиції. Колеги-патріоти України з Криму й Донбасу через закриття ЗМІ й реальну загрозу життю вимушені були долучитися до тисяч переселенців, облаштовуватися на новому місці, шукати роботу і нести слово правди про життя своїх земляків, також і тих, хто з різних причин залишився на окупованій території. Саме з цієї теми ми і почали розмову напередодні професійного свята журналістів з головою Держкомтелерадіо Олегом НАЛИВАЙКОМ.

Подвір’я Адміністрації Президента. 180 представників вітчизняних і закордонних ЗМІ. Година сорок п’ять хвилин та 30 запитань. Такими кодовими фразами можна заштрихувати тло прес-конференції, яку дав глава держави після року керування країною.

Петро Порошенко краде лише 10 хвилин в акул пера. Вони потрібні для вступного слова. Він символічно вітає присутніх із професійним святом та звертає увагу журналістів на їхню роботу в умовах безпрецедентної свободи слова, оскільки це одна з ознак реальних змін у країні. «Якщо орієнтуватися на заплановане, то ми зробили замало. В людей до влади критерії високі», — розставив акценти Президент. 

Шлях у військову журналістику автора «Урядового кур’єра» Аркадія Радківського не був простим. Він закінчив Дніпропетровське вище зенітно-ракетне командне училище ППО і став офіцером військ ППО, здобувши цивільну спеціальність інженера з експлуатації радіоелектронних засобів. Обіймав офіцерські посади. Однак військову частину, в якій проходив службу, скоротили, і йому запропонували вступити до Київського гуманітарного інституту.

 21 травня цього року набув чинності Закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Втілення його у життя означає, що Україна нарешті безповоротно пориває з радянським тоталітарним минулим. І першим кроком на шляху очищення має стати змінена мапа країни, яка позбудеться згадок про діячів тоталітарних режимів. Згодом відбудеться очищення від тоталітарної символіки та пам’ятників, відкриється вільний доступ до документів про репресії та злочини проти людства і людяності.

Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Ярослав Краснопольський під час урядової відеоконференції з регіонами. Адже на сьогодні аграріям і без того важко працювати, їм треба полегшити життя, скасувавши надмірну кількість дозволів, отже й зайві витрати.

На сьогодні документ ще доопрацьовують. У ньому визначено 24 цілі, над кожною з яких  працює окрема робоча група із залученням  вітчизняних та закордонних експертів, представників науки, громадськості й бізнесу тощо. Вийти на фінішну пряму планують до  15 червня, а до 10 липня — узгодити остаточний варіант стратегії. 10 липня документ потрібно подати на розгляд Кабміну, а 15-го — Національної ради реформ, уточнив Ярослав Краснопольський. Тож до кінця червня слід провести громадські обговорення документа й узгодити усі спірні питання.

Сумщина традиційно вважається краєм самобутніх культурно-мистецьких фестивалів, конкурсів, оглядів. Варто назвати кілька з них, аби осягнути глибинну історичну суть і невичерпність місцевих духовних джерел: «Боромля» і «Кролевецькі рушники», «Глинські дзвони» і «Партизанські зірниці», «Червона рута» і «Барви рідного краю», «Білопільські візерунки» і…

Щойно в Краснопіллі відлунали мелодії фестивалю «Чарівна мідь оркестрів», а в Жовтневому Білопільського району — «Веселих музик».