Тим, хто володіє житловими об’єктами, що підпадають під оподаткування, Міндоходів активно розсилає рішення-повідомлення із сумою  платежу. В середньому податок з понаднормових квартирних метрів становить 300-400 гривень. Про це під час «прямої телефонної лінії» Кабінету Міністрів поінформував директор департаменту доходів і зборів з фізичних осіб Міндоходів В’ячеслав Бусарєв.

За його словами, податок уже платять і юридичні особи, і фізичні. В. Бусарєв вважає, що, за підсумками року, від цього збору до бюджету, як і планувалося, надійде 75,2 мільйона гривень. На сьогодні, за його даними, юрособи сплатили 6 мільйонів гривень, фізособи — 1,2 мільйона. Більшу частину з останньої суми — 700 тисяч — сумлінні власники сплатили добровільно — до моменту розсилання квитанцій за кодами бюджетної класифікації. Адже податок діє з 1 січня поточного року, і деякі громадяни самостійно у територіальних органах Міндоходів уточнили житлову площу, з якої мають сплатити податок, і сплатили його. До речі, зробити це можна через банк, пошту, а також каси сільських та селищних рад. 

У радянські часи всі випускники вишів і технікумів знали таке слово — «розподіл». Нині ж дехто зі студентів запитує: а що це таке? А це означало, що держава, вкладаючи в навчання студента кошти, заздалегідь готувала для нього робоче місце за фахом. Відпрацювати треба було, як мінімум, три роки. Студенти не любили розподілу. Бо привабливих вакансій було мало, та й ті діставалися червонодипломникам. Та були й варіанти — коли студент сам домовлявся з керівником установи, в якій хотів працювати, і приносив до деканату «виклик», тобто заявку про направлення на роботу саме цього фахівця. А ось нині багато студентів мріють, щоб з’явилося щось схоже на розподіл. Бо навіть навчання за бюджетні кошти — ще не гарантія роботи. Як же скоротити шлях від диплома до робочого місця? Про це розмовляємо з головою Державної служби зайнятості Мариною ЛАЗЕБНОЮ.  

Упродовж року представники майже 40 громадських організацій, які долучилися до загальнонаціональної моніторингової кампанії, триматимуть під прицілом чиновників на місцях, – щоб з’ясувати, чи відповідає їхній стиль життя тим доходам, які вони офіційно декларують. 

Українцям нагадали про обов’язок декларувати грошові перекази з-за кордону та запропонували платити туристичний податок. Останнім часом слова «податок» і «кордон» складаються в магічну пару. І їх поєднання обов’язково виливається в палку дискусію. 

Торік 17 листопада в «Урядовому кур’єрі» було опубліковано статтю «Честь мундира дорожча від істини?» В ній ішлося про те, що ТОВ «Селком» не погодилося з рішенням Антимонопольного комітету, який визнав його порушником антиконкурентного законодавства і наклав штраф розміром 3,87 мільйона гривень плюс стільки ж пені. Керівник підприємства Василь Омельченко, який все життя пропрацював в енергетичній сфері, зокрема 11 років заступником генерального директора Чорнобильської АЕС після аварії на ній, оскаржив дії АМКУ в суді. Оскільки вважає, що шляхом накладання непомірних санкцій «Селком» намагаються не лише усунути з ринку послуг, які він надає українським й закордонним енергопідприємствам, а й остаточно знищити на догоду конкурентам.
 

Щоразу, читаючи повідомлення про чергове ДТП за участю пішохода, мимоволі здригаюся від трагічної невідворотності, яка стала сумною ознакою нашого часу. Ось людина вийшла з дому по хліб, переходила дорогу і несподівано потрапила під колеса. Або стояла на зупинці громадського транспорту, чекала на свій автобус, і раптом її збив автомобіль, водій якого не впорався з керуванням…  
 Повідомлення про такі пригоди, особливо якщо вони супроводжуються репортажами з місця події або записами відеореєстраторів, безперечно, шокують, але вже майже нікого дивують. Бо, здається, останнім часом наше суспільство звиклося з думкою, що численні дорожньо-транспортні пригоди, які нерідко закінчуються летальним кінцем, є невідворотною платою за технічний прогрес та автомобілізацію, і тут нічого не можна вдіяти.

За кілька днів виші почнуть приймати документи від абітурієнтів. «УК» вирішив нагадати, на які нюанси варто звернути увагу вступникам.  

Прийом документів для абітурієнтів із повною середньою освітою триватиме з 1 до 31 липня. Втім, є кілька застережень: зокрема ті, хто має складати вступні екзамени, повинні принести документи до 20 липня. Вступні іспити триватимуть 11 днів: з 21 до 31 липня включно.

Бібліографа, архіваріуса від Бога Людмилу Саприкіну можна назвати людиною-інститутом. Вона знаходила і виправляла помилки навіть у словнику Брокгауза і Ефрона. Її квартира — справжнє сховище книг, бібліографічних карток, сегрегаторів, файлів, касет, папок, ящиків з газетами і журналами. Її послугами, консультаціями послуговуються найсолідніші наукові установи, редакції і музеї.  

Нинішнього року Василю Дзюбі з Тарнави, що на Черкащині, виповнилося б 114 років. При його богатирському здоров’ї, розповідають у селі, він міг би дожити  до цієї дати. Та  травма вкоротила віку. Біда сталася влітку 1938 року під час виконання коронного номера циркової програми. 

Уже протягом 22 років Андрій Александрович-Дочевський — головний художник Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка. Його нагороди і заслуги можна перелічувати довго. Зазначимо лишень, що протягом останніх дев’яти років він очолює кафедру сценографії в Національній академії мистецтв і архітектури, а головним своїм вчителем вважає Федора Нірода. Хоч у реальному житті цей 55-річний чоловік справляє враження абсолютно безпосередньої й оптимістичної людини, яка зовні здається молодшою років на двадцять.