Національний академічний театр ім. Івана Франка відсвяткував красномовний ювілей — 250-й показ вистави «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка. Вона й нині надзвичайно популярна у глядачів і зайвий раз доводить: українська класика не втрачає актуальності й затребуваності. Протягом усіх 19 років у головній ролі народного оптиміста і винахідника один виконавець — народний артист Анатолій Гнатюк, для якого ця феєрична роль стала своєрідною акторською візитівкою і кульмінацією його майже 30-річного служіння в одному театрі — ім. І. Франка.

Професія в Олександра Полудня досить рідкісна. За освітою він полярник-метеоролог. Хоч полярником ставати й не мріяв. Вступивши до Одеського державного гідрометеорологічного інституту, мріяв опанувати агрометеорологію, повернутися в рідну Лисянку на Черкащині та вивчати вплив метеоумов на урожайність сільськогосподарських культур. Однак країні вкрай потрібні були полярники, тож вирішив дещо змінити науковий профіль. І не пошкодував. Уже тричі побував на українській полярній станції «Академік Вернадський», що розташована на острові Галіндез. Уродженець Лисянки прожив на острові поблизу Південного полюсу з 2012-го по 2013-й, з 2014-го по 2015-й та з 2016-го по 2017 роки. Каже, що в Антарктиді почувається цілком комфортно. Нині готується до чергової антарктичної експедиції. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ

Обірваний політ отамана Орла

Полум’яна пристрасть творця авіамоторів

Ревіндикація чи злочин проти українців?

Понад десять років харків’яни очікують на завершення наймасштабнішої й найтривалішої реконструкції однієї з перлин культури міста — славнозвісної і багатої історією обласної філармонії. За цей час вдалося ввести в дію лише перший пусковий об’єкт — органний зал, а це навіть не половина запланованих обсягів робіт.

На храмі у Волновасі встановили освячені бані. Тут надшвидкими темпами продовжують роботи зі спорудження на донецькій землі святині Української православної церкви Київського патріархату на пошанування захисників України — і полеглих, і живих.

На Закарпатті вже вдруге відбувся міжнародний конкурс Stankovych fest, мета якого — підтримати творчо обдаровану молодь і відкрити нових зірок. На мистецький турнір з’їхалися понад три сотні молодих талантів з усієї України, а також із сусідніх Угорщини, Словаччини, Польщі. Протягом чотирьох днів вони змагалися у номінаціях «Музичне та образотворче мистецтво», «Юний композитор».

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ

Таємний переїзд Раднаркому

Антипедагогічні методи видатного вихователя

Камчатське золото українця-хореографа

Місто Кременець, що на Тернопіллі, вдруге приймало учасників Всеукраїнського зимового чемпіонату бригад екстреної медичної допомоги, яке тривало три дні.  

За підсумками конкурсу «Любіть Україну!» авторитетне журі назвало переможців у трьох номінаціях двох вікових груп. Однак пам’ятні дипломи отримали всі учасники творчого дійства у Слов’янську. Бо юні та старші жителі прифронтової Донеччини стали спів­авторами нашої спільної перемоги. Після п’ятирічної перерви, спричиненої гібридною війною, нарешті вдалося відродити конкурс, який у мирні дні відбувався у Дебальцевому. Втім, ця творча перемога має гіркуватий присмак гібридного миру: згадане місто — мала батьківщина Володимира Сосюри — досі тимчасово окуповане.

Авторитетний сучасний турецький драматург лауреат 17 літературних премій, дві з яких йому присуджено за межами Туреччини, — це про Тунджера Джюдженоглу. В Європі його називають турецьким Чеховим, якого турбує не тільки доля окремої людини або родини, а й людства загалом. Драматичні твори письменника перекладено багатьма мовами і поставлено в понад 40 країнах.