У Чернігівському обласному художньому музеї імені Григорія Галагана зберігається майже 9 тисяч творів образотворчого й декоративно-ужиткового мистецтва XVI—ХХІ століть. В основі його — унікальна колекція Галаганів, яка зачаровує творами західноєвропейського і вітчизняного мистецтва XVII—XIX століть, портретами представників дев’яти поколінь цього роду та їхніх відомих родичів — Розумовських, Дараганів, Маркевичів, Ламсдорфів, народними картинами, зокрема славнозвісними козаками Мамаями. У його директора Ірини РАЛЬЧЕНКО розпитую, як музей став одним із найбільших в області осередків культури. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Істинно великий росіянин

Преса свідомих громадян

Нелицемірне «Дзеркало» видатного кінорежисера

Народження моєї молодшої дитини 9 років тому обійшлося нашій родині у 800 доларів. Ці гроші ми, як і всі, хто народжує в комунальних пологових будинках, заплатили просто за те, що лікар прийняв пологи. При цьому про особливий сервіс не йшлося — ні про нормальну їжу, ні про післяпологовий догляд. На щастя, «мій» лікар сам подбав про все. 

Вийти в публічний простір працівників культури Дніпропетровщини змусив брак коштів на існування комунальних театрально-концертних закладів. 

До редакції надійшов лист від батьків учнів монастироцької школи, що на Хмельниччині, із проханням допомогти зберегти їхній навчальний заклад. Тож «УК» поцікавився, чому школа на межі закриття і в яких умовах навчаються діти. 

25 березня 2017 року Національна філармонія України відкриває свій 153-й сезон в Колон­ному залі імені М. В. Лисенка, де в рамках проектів «Народжені в Україні», «Музичні діалоги — Україна та світ» та до 100-річчя першого виконання «Щедрика» юні й талановиті учні Дитячої музичної школи №10 Печерського району м. Києва виступають зі звітнім концертом. Творчість молодих обдарувань вже встигли високо оцінити  дорослі глядачі з різних куточків України та багатьох країн світу. 

Видатний український археолог — цих слів достатньо, щоб представити Ірину Ковальову, чиє ім’я внесено в різні енциклопедії. Щоб розповісти про цікаву людину і науковця, одного інтерв’ю замало. Можливо, навіть книжки, зокрема тієї, яку Ірина Федорівна написала про себе сама: «Життя, проведене в могилі: сповідь археолога». А поки що до уваги читачів «УК» розмова з професором Іриною КОВАЛЬОВОЮ про минуле і сучасне. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Критична маса безкарності 

«Інколи писав невміло, але брехливо — ніколи»

Трагедія і безсмертя українського Моцарта

Останніми роками тернопільські глядачі вже добре знають, що до свого професійного свята творчий колектив драмтеатру ім. Тараса Шевченка запропонує нову виставу. Торік режисер-постановник народний артист України Олег Мосійчук піднімав їм настрій відомою комедією Олексія Коломійця «Фараони». Нинішнього ж березня вирішив звернутися до твору драматичного. Щоправда, конкретний жанр він замаскував під звичне визначення «сімейні сцени». А де родина, відаємо, то там завжди цілий моток нерозв’язаних проблем-труднощів, а почасти й важкі психологічно, незрозумілі серцю стосунки-взаємини, що можуть навіть принести багато лиха, біди. 

Днями у Дніпрі міністр культури Євген Нищук вручив голові Дніпропетровської обласної ради Глібові Пригунову сертифікат про внесення елементу «Козацькі пісні Дніпропетровщини» до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.  Копії документа отримали головні номінанти, які представляли ці пісні і є носіями культурної спадщини: три фольклорно-етнографічні колективи з козацьких поселень Наддніпрянського краю. Це гурт «Криниця» з міста Підгороднє Дніпропетровського району, «Первоцвіт» із села Кочережки і «Богуславочка» із села Богуслав Павлоградського району.