Добра порада всім, хто ще не визначився, куди нині поїхати у відпустку: вирушайте на Тернопільщину. Тут можна і взимку спуститися в печери, бо там у будь-яку пору року температура однакова, а довжина дня не має значення. Журналісти, яких у таку подорож запросило управління з питань туризму Тернопільської облдержадміністрації, в цьому пересвідчилися.  

Глядачі часом наївно припускають, що коміки і гумористи такі самі весельчаки і в житті. На жаль, таких мені доводилося зустрічати досить рідко. Можу назвати хіба що Володимира Винокура. Не можу сказати, що Цекало поза екраном похмурий. Радше зосереджений і по-олімпійському спокійний. Таким він і був під час нашої розмови.  

Нещодавно телеканал «Інтер» показав 8-серійний фільм «Достоєвський» режисера Володимира Хотиненка за сценарієм Едуарда Володарського.

Одразу після його демонстрації вибухнула полеміка — і глядачі, і критики розділилися на два непримиренні табори. Одні були в захваті, інші критикували режисера і акторів за те, що не зуміли розповісти про складність духовних пошуків письменника, зосередившись на перипетіях особистого життя.

У січневі дні жителям кількох районів Вінниччини є привід згадати своїх волелюбних дідів і прадідів. Так, на Різдво 1918 року перше бойове хрещення отримала Марківська козацька сотня,  а в січні 1919-го було створено так звану Ямпільську республіку. Ці факти мало відомі широкому загалу. Власне, термін «Ямпільська республіка» ввів в обіг Дмитро Кетрос, учасник національно-визвольних змагань, який народився у с. Кетроси (нині с. Довжок на Вінниччині) і брав діяльну участь у боротьбі за утвердження української державності, а в 1958 році в Лондоні видав книжку спогадів із  назвою «Ямпільська республіка та її збройні сили».  

У Селекційно-генетичному інституті — Національному центрі насіннєзнавства та сортовивчення — працюють над виведенням особливих сортів злаків для виготовлення з їхніх проростків... соку. У чому його цінність? Доктор біологічних наук Олександр Рибалка навів щонайменше 40 достовірно встановлених позитивних ефектів на організм людини.  

Зі своєю бідою — катарактою правого ока, що загрожує вічною сліпотою, ветеран праці, інвалід другої групи Людмила Звьоздочкіна прожила багато років. Але всупереч рокам і недугам, зберегла активну життєву позицію. У строю їй допомагає триматися захоплення — вона майстер бісероплетіння. Її твори радують око не тільки друзів і знайомих, а й є експонатами в музеях інших країн — США, Канади, Австралії. Деякі з її робіт можна побачити на виставках народної творчості, організованих творчим об’єднанням «Самоцвіти Запоріжжя». 

Історично бойки розселені в гірських районах теперішніх Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей, а також на теренах Польщі. Як і лемки, бойки у сорокових роках минулого століття зазнали примусового переселення з Польщі. Тож Тернопільщина теж стала для певної частини цієї гілки українського народу другою батьківщиною. Тут уже десятий рік  діє обласна громадська організація «Бойківщина», одним з напрямків роботи якої стало збирання старожитностей з краю своїх предків.  

Французькому аптекарю Бернару Куртуа, якому внаслідок збігу обставин у 1811 році пощастило одержати у своїй хімічній лабораторії над попелом водоростей дивний фіолетовий дим, що конденсувався у кристали, навіть не снилося, яке значення для людства матиме його відкриття. Адже допитливі науковці, за дуже короткий термін вивчивши роль цього мікроелемента в людському організмі, збагнули, як лікувати деякі важливі захворювання, зокрема щитовидної залози, котра виробляє гормони, до складу яких і входить йод. На добу його потрібно всього 100—200 мікрограмів (мікрограм — одна мільйонна частина грама) — за все життя достатня для нормального функціонування організму кількість вміститься у чайну ложку. І при цьому в деяких місцевостях жителі потерпають від йододефіциту.  

Персональна виставка «З обійнятих тобою літ» лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка народного художника України Андрія Антонюка почала працювати у миколаївському муніципальному виставковому залі. Експозицію митець присвятив ювілею свого друга, Шевченківського лауреата, поета-шістдесятника Миколи Вінграновського та його дружині Олені Червоненко — відомій українській художниці, яка пішла з життя, залишивши дивовижно цікаві полотна.  

Його заарештовували 15 разів, 7 разів перебував у засланні. Загалом був засуджений на строк 34 роки і один раз — до страти. Такий початок свідомого життя і діяльності припав на долю професійного революціонера, радянського партійного і державного діяча, патріота України Миколи Олексійовича Скрипника. Можна дивуватися його затятості, з якою він продовжував свою справу і в правоту якої безмежно вірив. Добрими діяннями на благо рідного народу він залишив помітний слід в історії України.