Ще не забулося, як уперше в своїй історії позаторік полтавські аграрії намолотили п’ять мільйонів тонн зерна. Виявляється, в ту саму річку можна увійти двічі. Той загальноукраїнський рекорд славні полтавці планують повторити і перевершити під час нинішніх жнив. Про це — наша розмова з директором департаменту агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації Сергієм ФРОЛОВИМ.  

Першими під прес руйнації, який запустили свого часу горе-реформатори, потрапили підприємства легкої промисловості. Зокрема, в столиці знищено взуттєві фабрики. Тисячі висококласних спеціалістів тепер або сторожують, або продають зарубіжний крам. Історію вітчизняної легкої промисловості перервано. Але ентузіасти зберегли головне для її відродження і продовження: традиції та вітчизняну школу. Важливо, що практики і вчені Київського національного університету технологій та дизайну зуміли створити базу для відродження галузі, конкурентоспроможної в сучасних умовах. Нині, коли реалізується Державна програма активізації розвитку економіки, це особливо важливо.

Про конкретні напрацювання, на прохання «Урядового кур’єра», розповідає Олександр БОРОДИНЯ. 

Хто з нас, постійних пасажирів, не був свідком такої картини: водій маршрутки віртуозно одночасно керує автобусом, під час руху продає пасажирам квитки і встигає розмовляти по мобільному телефону. І його їзда нагадує слаломні гонки. Шумахер відпочиває! А скільки разів він наражає пасажирів на небезпеку, не піддається підрахунку. Тільки дивом не трапляється дорожньо-транспортної пригоди. 

В області вже намолочено 650 тисяч тонн зерна, а буде понад мільйон тонн, прогнозує заступник директора департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації Роман Верещинський. За його словами, львівські аграрії намолочують з кожного гектара у передкарпатській зоні у середньому по 34,9 центнера. У господарствах багатьох районів, зокрема, Буського та Кам’янсько-Бузького, урожайність ще вища.
Є господарства, де зібрано рекордний урожай: 80 (!) центнерів зерна з гектара. Таким урожаєм можуть похвалитись у ТзОВ «Агрокультура Захід» та «Агромарк-Юкей», продовжує Роман Верещинський. Це стало можливим завдяки високій культурі землеробства сільгосппідприємств, які не поскупились і вклали у кожен гектар 6 тисяч гривень замість 1,9 тисячі, які у середньому по області інвестували у ниву аграрії. І земля їм щедро віддячила.

Спрощення процедур з отримання дозволів на забудову та відведення земельних ділянок мали б дати збільшення обсягів будівництва. Натомість учасники ринку та представники місцевої влади констатують скорочення якісних та кількісних показників у галузі.  Саме тому «УК» вирішив з’ясувати, що стає каменем спотикання у зведенні нових квадратних метрів та які статті закону не працюють. 
Директор Департаменту містобудування, архітектури та планування територій Мінрегіону Ігор Соколов позитивно оцінює зміни законодавства у сфері будівництва, які відбулись з 2011 року. «Якщо раніше, щоб отримати землю і дозвіл під забудову треба було пройти 32 етапи і витратити 96 днів, то на сьогодні  — це 3-5 дозвільних процедур, які займають 21-60 днів», — констатував він. 

З нового, 2014 року дорожнє господарство охопить реформа. 117 тисяч кілометрів шляхів загального користування місцевого значення разом з ресурсами на їхній ремонт і експлуатаційне утримання передадуть під опіку обласних державних адміністрацій. 52 тисячі кілометрів автострад державного значення залишаться у підпорядкуванні Державного агентства автомобільних доріг. Будівництво нових шляхів також залишиться у його віданні. Про це на прес-конференції у Кабінеті Міністрів повідомив керівник Укравтодору Євген Прусенко.  

Наша держава намагається знайти оптимальні шляхи до енергонезалежності.  Тут і сланцевий газ, і  шахтний метан, і, звичайно ж, нетрадиційні джерела енергії.  Адже природа, окрім чорноземів,  подарувала Україні можливість використовувати   її  величезний потенціал: сонячну і вітряну енергію.

Про це розмовляємо з головою  Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Миколою ПАШКЕВИЧЕМ. 

Це вже друге зниження в цьому році. Перше сталося в червні — тоді Нацбанк також зменшив облікову ставку на 0,5 відсоткового пункта і закріпив її на рівні 7%. А попередня ставка — 7,5% — трималася на незмінному рівні з березня 2012 року.  
Директор департаменту грошово-кредитної політики НБУ Олена Щербакова, пояснюючи чергове зниження облікової ставки, нагадала, що остання — базовий орієнтир монетарної політики і сигнал учасникам ринку про те, що регулятор проводить політику, спрямовану на здешевлення кредитних ресурсів. А нинішньому рішенню НБУ, за її словами, посприяло кілька чинників. 

Українців таки звільнили від сплати податку на житлову нерухомість цього року. Тепер у 2014-му за житло, яке підлягає оподаткуванню, власники заплатять за попередній — 2013-й.     
Ще на початку цього року, після того, як вступив у дію податок на нерухоме майно (згідно зі статтею 265 Податкового кодексу), деякі експерти заявляли, що цього року цей податок не запрацює. І мотивували це тим, що тодішня Державна податкова служба (нині це вже Міністерство доходів і зборів) не готова адмініструвати його, а також браком повної бази платників. 

Недавнє об’єднання податкової та митної служб у новоствореному відомстві — Міністерстві доходів і зборів України має стати сигналом для розвитку бізнесу та поштовхом до оздоровлення державної економіки. Це   один із важелів, застосування якого дасть змогу здійснити нові якісні перетворення в державі.

  На цю та інші податкові теми кореспондент «УК» бесідує з начальником ГУ Міндоходів у Сумській області Олександром СЕМЧЕНКОМ.