Бути справжнім педагогом дано не кожному — лише люди з великим серцем і відкритою душею обирають цей фах і на все життя закохуються в нього. Втім, у школі і вчителі, й учні,  їхні батьки стикаються з безліччю спірних моментів. Так, каменем спотикання може стати не лише зухвала поведінка школяра, а й стіна нерозуміння від педагога, неправильна оцінка знань учнів  тощо.

Спочатку — передісторія питання: у квітні минулого року в парламенті вперше заговорили про спільне дітище комуністів, бютівців, нашоукраїнців і литвинівців — законопроект №6299 з довгою назвою «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (стосовно заборони діяльності екстрасенсів, знахарів, ворожок, хіромантів і послуг з передрікання майбутнього (долі))», яку жодна нормальна людина зразу не запам’ятає, тож у народі його нарекли законом, котрим хочуть заборонити цілителів і магів.  

28 жовтня цього року до столиці з’їдуться сотні педагогів, щоб узяти участь у III Всеукраїнському з’їзді освітян, де розглянуть кілька важливих для розвитку галузі документів.  А поки що триває їх жваве обговорення. Тож пропонуємо читачам думку фахівців щодо «Етичного кодексу українського вчителя» та законопроекту «Про вищу освіту». 

47 шкільних автобусів упродовж року — найвищий показник з-поміж українських областей за всі роки незалежності. Тож є підстави для сподівання, що наступного року область, як і планує, відправить до шкіл ще 57 автобусів і першою в Україні остаточно розв’яже  проблему підвезення учнів.  

Педагоги з різних куточків країни готуються до проведення III Всеукраїнського з’їзду працівників освіти, який відбудеться в столиці вже наприкінці жовтня. Під час цього масштабного заходу освітяни розглянуть кілька важливих питань.  

У кушугумській гімназії «Інтелект», що в Запорізькій області, освітянську інновацію запровадили в рамках реалізації спеціальної програми «Відкритий світ» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту.   

Педагоги зі стажем запевняють, що випадкових людей у цій професії не буває — щоб викладати в школі, треба безмежно любити свою справу і розуміти, наскільки це велика відповідальність. Оскільки вчитель не тільки дає дитині знання, а й бере участь у вихованні, формуванні її особистості, стає для неї прикладом у всьому. Можливо, тому кожен із нас — а всі ми колись сиділи за шкільною партою! — пам’ятає свою улюблену вчительку.

Зазвичай абітурієнти та їхні батьки, обираючи той чи той навчальний заклад, поза іншим звертають увагу на його історію, небезпідставно вважаючи, що довгі роки діяльності додають йому досвіду і здобутків. Однак у багатьох випадках цей критерій не є визначальним, бо авторитет можна завоювати у значно коротші терміни. Складніше утримати його. Впродовж 25 років це вдається робити Гусятинському коледжу Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя. Про це наша розмова з директором навчального закладу, доцентом Костянтином ЗЕЛЕНСЬКИМ. 

У дні відзначення 170-річчя від дня народження Михайла Драгоманова в столичному педагогічному університеті за ініціативи його ректора Віктора Андрущенка відбулось обговорення проблем підготовки нового вчителя для об’єднаної Європи ХХІ століття. Українського вченого підтримали колеги з багатьох європейських країн. Зазначалося, що сучасна Європа, яка інтенсивно об’єднується, потребує особистості, яка, залишаючись провідником національної культури,  мислить і діє як громадянин Європи і світу.

Чимало університетів і коледжів у різних регіонах України в нинішньому році потрапили в критичне становище — залишилися без абітурієнтів. Деякі виші взагалі не оголошували вступної кампанії. А для Уманського педагогічного університету імені Тичини наче й не існувало горезвісної «демографічної ями»: першого вересня в аудиторії прийшли 3453 студенти-новачки — на 397 осіб більше, ніж торік. Його називають «уманським феноменом», що з’явився поряд з «уманським дивом» — всесвітньо відомим дендропарком «Софіївка». Про джерела енергії для такого потужного ривка у розвитку, особливості роботи вишу в глибинці розповідає його ректор, професор Наталія ПОБІРЧЕНКО.