Суспільство

  • Спеціальний радник головнокомандувача ЗСУ Ден Райс: «Час для НАТО надіслати ще більше зброї, щоб вигнати росіян з України»

    Дена Райса, американського ветерана бойових дій, цієї весни призначено спеціальним радником головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного. Нещодавно він повернувся з Донбасу, де спостерігав за змінами на полі бою та оцінював потреби України для досягнення перемоги у війні, яку безпідставно розв’язала росія.
    Експерт уже вдруге за цей рік поспілкувався з Укрінформом, щоб висловити своє бачення останніх подій, поділитися думкою про визнання росії державою-спонсором тероризму та поміркувати, що потрібно зробити союзникам і партнерам України, щоб закінчити брутальну  війну, забезпечивши перемогу України на полі бою.

  • Павло КУЩ

    «Не сідай до столу, якого ти не готував»

     Із сивих давен греки жили поруч із кримськими татарами аж доти, коли Крим зненацька став «ісконно рускім», тобто його завоювала хижа імперія. 1780 року розпочалося переселення звідти греків до Приазов’я. Місцями компактного проживання переселенців стали місто Маріуполь та довколишні приморські села, назви яких досі нагадують їхню малу батьківщину: Ялта, Урзуф, Старий Крим. Через півтора століття представники етносу, вже непогано обжившись на березі Азовського моря, знову зазнали утиску від росіян. 

  • Священник, громадський активіст, блогер Олексій Філюк: «Мій обов’язок — допомогти ближньому»

     Шушківці — одне з найменших сіл Тернопільщини, де тільки сотня жителів. За останні кілька місяців їхня кількість збільшилася чи не до 150.  У село приїхали внутрішньо переміщені особи. І все завдяки місцевому священникові, громадському активісту, блогеру отцеві Олексієві ФІЛЮКУ. Сільський храм, у якому він настоятель, у час великої війни став не лише центром духовності, а й волонтерства і підтримки. Добрі справи, до яких долучається, о. Олексій називає виконанням євангельських заповідей. 

  • Олександр КРЮЧКОВ

    Метаморфози

    Пам’ятаю, наприкінці червня 2022 року мій давній знайомий директор одного з пивзаводів на Луганщині Олег Кострюков повідомив, що підприємство довелося зупинити, бо його розбили. «Майже всі роз’їхалися, а я пішов у ЗСУ, — писав тоді пан Олег. — Устигли вивезти трохи сировини на Луцьк та етикетки. Там і працюємо. Коли ж проженемо орків, повернуся й відбудуємо завод. Тоді й матеріал напишемо».

  • Президент Міжнародного благодійного фонду «Ліга українських меценатів» Володимир Загорій : «Конкурсом імені Петра Яцика ми воюємо за українську мову»

     22-й Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика, засновники якого — Ліга українських меценатів та Міністерство освіти і науки України, став, напевне, чи не найскладнішим з усіх попередніх. До карантину через COVID-19 додалася російсько-українська війна. Але нині він фінішував, і вже відомі імена переможців.
    Про умови проведення мовного турніру і його успішне завершення у воєнний час розповідає один із засновників президент Міжнародного благодійного фонду «Ліга українських меценатів» Володимир ЗАГОРІЙ.

  • Станіслав ПРОКОПЧУК

    План Маршалла: третя, обнадійлива спроба

    Адже світ ще ніколи не бачив такого підступного і варварського, цілеспрямованого й методичного, жорстокого та цинічного руйнування вояками рашистської московії тисяч українських міст і сіл, сотень громадських інфраструктурних та промислових об’єктів. А скільки мирного населення загинуло та покалічено внаслідок ракетних та артилерійських ударів!? І чи повернемо колись після «фільтрацій» хоч би частину з тих тисяч полонених наших бійців і вже депортованих росією 3 мільйонів українців, серед яких 459 тисяч дітей? 

  • Виконавча директорка неурядової організації Defend Democracy Еліс Штоллмеєр: «Дезінформація — це зброя, і тому її застосування слід карати»

    У часи війни інформація перетворюється на зброю масового враження, бо авторитарні лідери використовують її для досягнення своїх геополітичних цілей, нехтуючи всіма демократичними принципами про свободу та незалежність масмедіа. Російське керівництво, ведучи криваву війну проти України, намагається нав’язати власному народу та світу  свої наративи, щоб виправдати скоєні злочини. Які засоби пропаганди використовує кремль на Заході і як політики, дипломати та громадянське суспільство можуть протистояти російській брехні, в інтерв’ю «УК» розповіла експерт у галузі технологій та комунікацій, виконавча директорка неурядової організації Defend Democracy Еліс Штоллмеєр.

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    У пошуках золотої середини

    Про трудові права працівників та проблеми їх звуження у воєнний час ішлося на засіданні територіальної тристоронньої соціально-економічної ради Рівненщини профспілки — влада — роботодавці. «Якщо ми говоримо про нормальне стабільне життя суспільства, роботу держави, нашу оборону, то маємо  розуміти: є ті, хто служить, і є ті, хто забезпечує своєю роботою тих, хто служить. Отже, це офіційна зайнятість, сплата податків, максимальне розширення економічних можливостей у нашій країні на легальному ґрунті і повна модернізація державних інституцій», — це слова Президента України Володимира Зеленського.

  • Микола ШОТ

    На швидкості, під парасолькою, із загадками та давніми смаколиками

     Тернопіль називають файним містом. І він робить усе, аби відповідати такому визначенню. Як нині рашистські агресори несамовито нищать деякі українські міста, в роки Другої світової війни гітлерівці ледь не вщент його зруйнували, тому і не багатий Тернопіль на давню архітектуру. Але має власний шарм, знає свою історію та приваблює різними смаками. І щоб усе це відчути, пізнати, на допомогу подорожувальникам і тернополянам приходять працівники Туристично-інформаційного центру. 

  • Нас екзаменує Сковорода

    Сюди приходять з радістю і в години суму та тривоги. Музей Григорія Сковороди в Чорнухах напрочуд домашній, ніби дідова оселя. Він зустрічає тебе як друга, запрошує до розмови і сповіді. Експозиції й сад пісень облаштовано з великою любов’ю та витонченим смаком. Оглядаєшся і намагаєшся побачити під грушею господаря. А він запитає: То як вам живеться?
    Зупиняюсь, намагаючись знайти відповідь. Хочеться мажору, але життєва правда навертає на інший лад. Будні, як мовиться, без прикрас, якими йдемо до 300-річчя визначного земляка, рояться думками.