Конфлікт інтересів очевидний. Для перших, хто де-факто контролює у країні тисячі полігонів твердих відходів, це буде втрата мільйонних прибутків від скорочення надходження сюди з різним мотлохом скляної та поліетиленової тари, металу, паперу, картону, які тут сортують, пакують і реалізують за різними схемами нелегальні працівники. Значних коштів недорахуються згодом, якщо нарешті запрацює Закон України «Про відходи», й інші юридичні особи, крім згаданих підприємств народних обранців. Відповідно до вимог статті 32 закону, з 1 січня 2018 року треба (за умов дотримання цих вимог) вкладати гроші для збільшення в державі вторинних ресурсів, зменшення відходів на сміттєзвалищах та їх негативного екологічного впливу. Досягти цього, звичайно, неможливо без ефективної системи сортування всього побутового сміття. За видами матеріалів, для повторного використання або переробки, для захоронення та як небезпечне. Це відповідає вимогам двох директив ЄС 1999/31/ЄС та 2008/98/ЄС, які врегульовують поводження зі сміттям у країнах Європейського Союзу.

Допитливих туристів, які під час відпусток відвідують Полтаву, екскурсоводи зазвичай знайомлять із сімома загальновизнаними чудесами надворсклянського міста: архітектурним ансамблем Круглої площі, Білою альтанкою, Хрестовоздвиженським монастирем, будівлею краєзнавчого музею, Спаською церквою, заповідником «Поле Полтавської битви», будівлею Служби безпеки України. Однак у Полтаві є ще одне диво: ділянка автодороги міжнародного значення Київ — Харків — Довжанський, яка суміщається з проїзними частинами вулиць Київське шосе та Харківське шосе. На такий статус вона претендує тому, що існує разом з розташованими на ній 20-сантиметровими ямами, що значно скорочують термін експлуатації автотранспорту, а ось власник її віртуальний. Від неї всі відхрещуються. Коли постало питання її ремонту, Іван киває на Петра і навпаки. 

Обираючи для відпочинку сонячну Херсонщину, більшість прагне насолодитися принадами морського узбережжя. У поспіху та бажанні якнайшвидше знайти місце на пляжі, мало хто цікавиться історією обласного центру, історичними пам’ятками чи альтернативними видами відпочинку. А їх Херсонщина пропонує в достатній кількості й на будь-який смак: дніпровські плавні, Станіславські гори, водоспади під Новою Каховкою, заповідник «Асканія-Нова», сімейні виноробні, рибальські бази відпочинку. Місць для незабутніх вражень безліч. 

Маю понад 30 років водійського стажу. Неодноразово був свідком загибелі людей на дорогах, доводилося і самому рятувати постраждалих. Тому все, пов’язане зі зменшенням смертності на автошляхах, мене цікавить.

Історія зберегла відомості про людину, яка загинула у першій зареєстрованій дорожньо-транспортний пригоді. Нею став житель Нью-Йорка 68 річний Генрі Блис. 13 вересня 1899 року, виходячи з трамвая, він потрапив під колеса таксі, яке рухалося зі швидкістю кілька миль за годину. 

Проект із будівництва 184 гуртожитків для Міністерства оборони, фінішний етап якого спершу прогнозували на кінець цього року, виявився непростим іспитом для вітчизняної будівельної індустрії. Переможцями торгів із подальшим укладанням угод на проведення будівництва у 21 області України стали майже 50 компаній і організацій. 2,6 мільярда гривень передбачено на цю мету в держбюджеті. Проте перші місяці 210-денного будівничого марафону (тривалість робіт у проекті) засвідчили, що не всі його учасники підійшли до справи відповідально й мали необхідні ресурси для якісної роботи у визначені терміни. А дехто, як з’ясувалося пізніше, і не збирався будувати. 

Було свого часу таке гасло від Товариства порятунку на воді: «Порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих». Мовляв, вчіться плавати, не лізьте у воду напідпитку, не хапайте у воді один одного навіть жартома… Загалом правильне гасло. Але погано, коли намагаються перекласти на самого громадянина відповідальність за все, що з ним відбувається у будь-якій сфері життя.  

ГО «Українська організація захисту споживачів послуг» була створена на початку нинішнього року. Її появу ініціював Олег Тітамир, котрий до війни на Донбасі мешкав у Луганську, а нині живе і працює в Києві. За його плечами – 25-річний досвід у стратегічному менеджменті й управлінні бізнес-процесами, в інвестиційній діяльності, на державній службі. У середині 2000-х, він відігравав чільну роль у національно-демократичному русі Луганщини. Тож, було цікаво дізнатися, з якою метою пан Тітамир вирішив започаткувати масштабну діяльність на терені захисту прав споживачів. 

2018 рік має стати переломним, аби більшість адміністративно-територіальних одиниць опинилися в об’єднаних громадах. У цьому переконані урядовці, сільські та міські голови, експерти. Головне — що у справі децентралізації, яка триває в Україні вже кілька років поспіль, зворотного шляху немає. Але на місцях всі ці важливі питання останніми місяцями почали вперто блокувати, що викликає неабияке занепокоєння у людей та центральної влади. Хто це робить? Саме про таке йшлося днями на брифінгу «Об’єднання громад: хто в регіонах блокує децентралізацію?». 

Україна наступного тижня подасть позов до Європейського суду з прав людини проти Росії щодо українських політичних в’язнів. «Є певна категорія людей, яких Росія спеціально переслідує за їхню підтримку територіальної цілісності України, за проукраїнську позицію, викрадаючи їх у Криму чи на території Російської Федерації. Часто немає абсолютно жодних підстав звинувачувати у чомусь цих людей. Це можуть бути наші журналісти чи активісти, яким закидають тероризм чи якусь іншу дурню. Відповідно, подавши цей міжнародний позов, ми привернемо увагу до цілої категорії осіб. Тому що зазвичай знають прізвища Сенцова, Кольченка, Сущенка, можливо, ще кількох, але таких людей кілька десятків. І увага Страсбурзького суду забезпечить щонайменше те, що в них будуть людські умови тримання», — в ефірі одного з телеканалів повідомив заступник міністра юстиції Сергій Пєтухов. 

До різних проблемних питань, якими опікується міська влада Сум, віднедавна додалася ще одне.

Днями на оперативну нараду завітала обурена сумчанка і зажадала від міського голови та його команди припинити неподобства у маршрутках: заборонити водіям їздити в… трусах (нехай і спортивних). Адже з настанням спеки вони відверто розперезалися: часто складається враження, що той чи той водій сів за кермо відразу після сну в ліжку, не потурбувавшись про свій зовнішній вигляд. І якщо водії почуваються більш-менш комфортно, то пасажири навпаки: ніяковіють, відводять погляди від напівоголених хлопців і чоловіків, вважаючи таку ситуацію принизливою для себе. Дехто з чиновників сприйняв такий закид з гумором. Мовляв, пасажирам, а надто жінкам, не варто задивлятися на водіїв, а краще перевести погляд у вікно.