Публікації в окремих виданнях про те, що бюджетні організації дозволяють собі таку розкіш, як закупівля газу по 700–800 доларів за тисячу кубометрів, схвилювали не лише громадськість, а й змусили уважніше придивитися до ситуації в цьому секторі економіки контролюючі органи. Дослідженням того, що відбувається з цінами на вуглеводні, зайнялися також наші власкори в регіонах. 

Днями оприлюднено проекти наказів Мінохорониздоров’я  «Про внесення змін до ліцензійних умов». Ініційовані Держлікслужбою новації  регламентують порядок роздрібного продажу ліків.  «Головними моментами, які, на наш погляд, зроблять фармацевтичну допомогу адекватнішою,  є передовсім те, що між новими аптеками, що створюватимуться, ми плануємо ввести норму пішохідної доступності, аби не допустити, коли дві аптеки відкриваються «двері в двері» й починають конкурувати між собою навіть не в цінах, а економлять ресурс на навчанні провізорів та створенні належних умов для зберігання лікарських препаратів. Цією нормою планується припинити хаотичне виникнення аптек»,  —  повідомив голова Держлікслужби Олексій Соловйов.  

Свою інформаційно-просвітницьку роботу департамент ДАІ МВС України в новому році розпочав багатообіцяюче: аби обговорити  можливі зміни до чинних Правил дорожнього руху, відразу після свят начальник ДДАІ генерал-майор міліції Валерій Лозовий зустрівся з головними редакторами кількох провідних українських видань. Розмова вийшла цікавою, бо якось сама собою вона з формату звичної прес-конференції перейшла у взаємозацікавлений діалог. Це й зрозуміло, адже йшлося про питання, покликані поліпшити безпеку руху на наших дорогах.  

Однією із знакових подій минулого року вчені-правники, громадські діячі, політики та політологи називають перехід від здебільшого безплідних розмов і різноманітних політичних закликів  у практичну площину вітчизняного конституційного процесу, що має на меті оновити, відповідно до нинішніх реалій, та якісно поліпшити визначальний закон держави.
Форма, обрана для цього, не нова для цивілізованого світу. Це Конституційна Асамблея, яку називають не дорадчим органом, а саме радчим, тобто таким, що має допомогти владі, політикуму і суспільству досягти бажаного консенсусу  щодо чіткого визначення шляхів поступу, а також загальноприйнятних правил співжиття великої європейської  країни та її народу. 

Медики шоковані: грип на порозі, а вакцинованих від нього — знову-таки обмаль. А я й не дивуюсь. Бо спробував вакцинацію на собі і розумію, чому народ не поспішає в маніпуляційні кабінети.

Усі стіни нашої поліклініки обвішані закликами захистити себе від грипозної загрози. Детально так розказано, що, куди і за чим. Вирішую прислухатися до розумних порад, роблю глибокий вдих і… 

«Сто років — зморшка на чолі Землі. Всесвітні війни, революцій грози…» — писав Іван Драч піввіку тому. Так ось, через якусь дещицю — сім років ми вже матимемо сторічний ювілей «свята об’єднання українського народу», як писали наші колеги — журналісти київських газет початку ХХ століття про історичний Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, узаконений Універсалом Директорії (тодішнього уряду) саме 22 січня 1919-го.

У пам’яті цупко тримається епізод із дитинства: початок 70-х років минулого століття, рідне село на Сумщині. Наша маленька квартира в будинку на чотирьох господарів. Мама щось готує на кухні. Аж раптом з радіоприймача оголошують про виступ заслуженого артиста УРСР Анатолія Мокренка. Вона відразу кличе з подвір’я тата, який порає господарство, і ми всі разом буквально завмираємо біля репродуктора.

Не можу достеменно назвати пісню, яку тоді виконував Анатолій Юрійович. Цілком імовірно, що то могли бути «Дивлюсь я на небо», «Ніч яка місячна» чи «Ясени», однак по її закінченні ми довго перебували під магічним впливом його голосу. При цьому батьки неодмінно наголошували, що вони особисто знайомі з ріднею Анатолія Мокренка, бо самі родом із хутора Гринівка під Тернами, де народився співак. Більш того, кілька разів бачили його в рідному селі, коли їздили туди на вихідні. І стільки гордості було в тих словах! 

Перед святами ми й не замислюємося над цінами. У метушні намагаємося встигнути купити подарунки та сувеніри рідним і близьким, вірячи в те, що вони неодмінно принесуть радість і святковий настрій у наші оселі. Саме в цей час кожен продавець намагається з усіх сил привернути увагу покупця, пропонуючи різноманітні акції й розпродажі. Однак чи насправді, придбавши товар зі знижкою, вдасться зекономити? 

 Про результати роботи в умовах дії нового Кримінального процесуального кодексу України, що запрацював наприкінці минулого року, журналістам розповіли працівники податкової міліції Чернігівської області. Вони наголошують, що нині на перше місце ставляться інтереси громадян, а не правоохоронних органів.
На запитання з яким рівнем ентузіазму сприймаються зміни, особливо враховуючи те, що в деяких випадках працювати стало складніше, заступник начальника управління податкової міліції – начальник слідчого відділу ДПС в Чернігівській області Валерій Чепурний відповів:
— Перехід з кодексу, що був прийнятий ще в далекому 60-му році, по якому діяло багато поколінь правоохоронних органів, безперечно, справа непроста. Є складні моменти, однак ми над ними працюємо, обмінюємося думками з колегами з інших регіонів та вищестоящими інстанціями. Всім правоохоронним органам довелося перебудувати свою роботу. 

Замикає тріаду зимових свят 18 січня Святий Вечір, або Голодна кутя. Готують 12 страв, як і на перший Свят-вечір. Кутя-коливо й узвар — обов’язкові страви. Весь день до вечора нічого не їдять. Перед вечерею свяченою водою кроплять хату, двір, клуню, стайню, а потім читають «Отче наш» і сідають вечеряти. У західних регіонах перед Свят-вечором газда майструє дерев’яного хрестика, уквітчує його васильками, калиною, свяченим зіллям, кропить свяченою водою і прибиває на воротах — від лихого ока.