Україна і світ

  • Олег ЛИСТОПАД

    Як нам визволити наш півострів

    «Відкрити кримінальне провадження за фактом знищення окупаційною владою семи шкіл з українською мовою навчання та понад п’ятисот класів з українською мовою навчання», — з такою вимогою до прокуратури АР Крим (нагадаємо, що нині вона вимушено базується у Києві) звернувся VI Всесвітній форум українців. Коментуючи цю вимогу під час «круглого столу» «Ухвала Всесвітнього форуму українців щодо проблеми деокупації Криму і загрози асиміляції кримської громади українців», голова громадського об’єднання «Кримський центр ділового і культурного співробітництва «Український дім» Андрій Щекун уточнив, що зокрема в академічній (колишній Українській) гімназії Сімферополя ще залишається кілька класів з українською мовою навчання. Але перед початком навчального року батьків учнів викликали до школи і чинили на них тиск, вимагаючи написати заяви про переведення до класів з російською мовою або про переведення на російську мову викладання всього класу. Наразі в цій гімназії першого і другого класів з українською мовою навчання вже немає. 

  • Юрій МЕДУНИЦЯ

    За кордоном земляки плекають дух Батьківщини

    137 делегатів та гостей з 28 країн прибули до столиці, аби в Національному університеті імені Тараса Шевченка взяти участь у річних загальних зборах Світового конгресу українців (СКУ).

    Перед учасниками зібрання з усними привітаннями виступили глава Української Православної Церкви Київського патріархату, Святійший Патріарх Філарет, глава Української Греко-Католицької Церкви, Блаженніший Патріарх Святослав (Шевчук), Голова Верховної Ради України Андрій Парубій та інші представники владних структур та інституцій України. 

  • Вікторія ВЛАСЕНКО

    Кремль провокує Київ на загострення політичної ситуації

    Росія не надала жодних доказів щодо провокацій з боку Києва в окупованому Криму. А накопичення понад 40 тисяч російських військовослужбовців на півострові та на українському кордоні може свідчити про «дуже погані наміри» Кремля. 

  • Юрій МЕДУНИЦЯ

    Індонезія стає важливим партнером

    Державний візит Президента Петра Порошенка до Індонезії запам’ятається кількома важливими віхами у двосторонніх відносинах. Найважливішою з них є запровадження безвізового режиму для наших громадян. Це не лише сприятиме розвитку туризму, а й свідчить про новий рівень довіри до України. Крім того, укладено угоду про звільнення від оформлення віз громадян, які мають дипломатичні та службові паспорти.

    Ці аспекти відбито у спільній заяві Петра Порошенка та Президента Індонезії Джоко Відодо, яку глави держав оприлюднили для ЗМІ за результатами переговорів як особистих, так і у складі делегацій. Під час перемовин сторони також обговорили співробітництво в гуманітарній сфері та в межах міжнародних організацій. Петро Порошенко подякував Індонезії за підтримку кандидатури України під час голосування у Раді безпеки ООН. «Ми також налаштовані підтримати Індонезію в 2019—2020 роках», — зазначив він у відповідь. 

  • Катерина МАЦЕГОРА

    Куала-Лумпур матиме стимули, Київ — зиск

    Домовленості між управлінцями країн та урядів не мають юридичної сили, якщо їх завершальним акордом не є документація, скріплена підписами представників делегацій. Саме тому у місті Куала-Лумпур за присутності Президента України Петра Порошенка та Прем’єр-міністра Малайзії Наджиба Тун Разака з’явилися кілька цінних міжурядових угод і договорів. 

  • Катерина МАЦЕГОРА

    Київ націлений на Азіатсько-Тихоокеанський регіон

    Уперше за історію нашої незалежності Президент перебував з офіційним візитом у Малайзії. Щоб започаткувати дружні відносини з цією країною, Петрові Порошенку знадобилося дві доби. Найголовнішими для пошуку точок дотику стали його зустрічі із Прем’єр-міністром Малайзії Наджибом Тун Разаком та переговори з учасниками українсько-малайзійського бізнес-форуму. Поглиблення співпраці представники делегацій зафіксували в угодах щодо уникнення подвійного оподаткування, правової допомоги та видачі правопорушників. 

  • Лариса КОНАРЕВА

    На Трухановому острові у столиці відбувся фестиваль йоги і ведичної культури

    Дедалі більше людей у світі сповідують принципи осмисленого духовного життя, обираючи свій шлях до нього з багатої культурної спадщини народів світу. Давня культура Індії пропонує «Веди», що є її основою й описують усі аспекти життя індійської цивілізації, зокрема йогу, вегетаріанське харчування й особистісний розвиток на принципах добра і любові. «Веди» вивчають не одне сторіччя, і кожне покоління знаходить у них корисні для себе поради стосовно здорового способу фізичного й ментального життя, які можуть стати у пригоді й нам у ХХІ столітті. 

  • Катерина МАЦЕГОРА

    Цифрові технології стукають у двері

    Нині Європейський Союз активно працює над спрощенням процесів обміну інформацією. Там переконані, що посилити надійність захисту систем і даних, а відтак розширити бізнес-можливості країн зможе спеціально створене цифрове співтовариство. До такого комунікаційного ринку отримали шанс долучитися, крім України, Молдова та Грузія. Прем’єр-міністру Володимиру Гройсману вдалося предметніше обговорити нові можливості та перспективи в Києві під час форуму з проблематики цифрової економіки. З головним доповідачем — комісаром ЄС з питань цифрової економіки і суспільства Гюнтером Оттінгером — дискутували як урядовці, так і народні депутати й представники громадськості. 

  • Катерина МАЦЕГОРА

    Володимир ГРОЙСМАН: «Україні потрібна підтримка Брюсселя!»

    Удруге за останні три місяці перебування на посаді Прем’єр-міністра Володимир Гройсман поїхав до Брюсселя. Нинішній бельгійський візит глави уряду був робочим і більше нагадував звичайні буденні переговори. Керівництво Європейської комісії, високі представники від ЄС, які опікуються важливими для геополітики напрямами, потискали руку українському Прем’єрові, однак уже нічого не обіцяли. Їхні фрази були лаконічними. Складалося враження, що це своєрідне підбиття підсумків стану справ у країні, яка щонайменше на місяць упала в літню сплячку. 

  • Оксана ГОЛОВКО

    Від демократії до авторитаризму один… заколот?

    Засновуючи у 1920-30-х роках минулого століття на руїнах Османської імперії нову модерну світську державу, Мустафа Кемаль Ататюрк передбачав, що саме армія стане гарантом та флагманом її вестернізації та секуляризму — без релігії в основі функціонування країни.