У Брюсселі відбувся п’ятий саміт «Східного партнерства», на якому Україну представляв Президент Петро Порошенко. Уперше в історії існування цього форуму саміт провели у столиці Бельгії. В Євросоюзі наголосили, що саме місце проведення слугує своєрідним сигналом і «чітко демонструє відданість усього ЄС «Східному партнерству» — ініціативі, започаткованій 2009 року для поглиблення політичних і економічних зв’язків України, Грузії, Молдови, Білорусі, Азербайджану та Вірменії з ЄС». 

Україна долає шлях до членства в Європейському Союзі й НАТО. Про те, як відбувається цей процес, чого вже досягнуто і над чим ще варто наполегливо працювати, віце-прем’єр-міністр розповіла в ексклюзивному інтерв’ю Укрінформу. 

Трохи більш як півтора року тому я очолив країну, щоб протистояти найтяжчій економічній кризі в історії Бразилії. Зіткнувшись із цим викликом, запропонував ухвалити трансформаційний порядок денний для дій влади, який не передбачав будь-яких популістських заходів. Цей порядок денний складається з довгого переліку структурних реформ і має на меті досягнення фінансової стабільності, зростання продуктивності праці та обсягів виробництва. 

На сьогодні немає жодних підстав для повернення російській делегації права голосу в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), оскільки за три роки Російська Федерація не виконала жодного пункту з резолюцій асамблеї, які, серед іншого, закликали Кремль припинити анексію Криму й покласти край військовій агресії на Донбасі. Про це, перебуваючи з робочим візитом у Парижі, заявила віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе під час зустрічі з головою Групи дружби Франція—Україна французького парламенту Валерією Фор-Мунтян та заступницею голови комітету у закордонних справах Національних зборів Мірей Клапо.

Саміт «Східного партнерства», який має відбутися наступного тижня у Брюсселі, окреслить нові горизонти співпраці ЄС і країн, які входять до цієї ініціативи. Ідея формату «Східного партнерства», яку запропонували Польща та Швеція у 2009 році, вписувалася у межі політики сусідства Євросоюзу зі східними країнами-сусідами. Брюссель запропонував шести країнам — Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдові та Україні вести двосторонній і багатосторонній діалог щодо підписання угод про асоціації й проведення глибинних демократичних реформ. Оскільки ці країни тією чи іншою мірою демонстрували бажання рухатися в бік Європи. 

Третій комітет 72-ї сесії ГА ООН схвалив проект резолюції «Стан з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь (Україна)». Співавторами документа стали 42 країни. Попри шалений тиск Російської Федерації, за документ проголосувала 71 держава, проти 25 і 77 утрималися, повідомляє прес-служба МЗС. Серед країн, які не підтримали проекту кримської резолюції, крім Росії, Білорусь, Сербія, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Узбекистан, Китай, Куба, Індія, Північна Корея та інші. Журналісти звернули увагу, що Румунія, Польща та Угорщина, відносини з якими в Києва протягом останнього місяця трохи напружилися через ухвалення Верховною Радою нового закону про освіту, резолюцію підтримали. 

Президент Петро Порошенко переконаний, що лібералізація візового режиму між Україною і Японією стане добрим прикладом дружби й партнерства двох держав. 

Усі проекти з облаштування міст слід реалізовувати у тісній співпраці чиновників, жителів міста й представників бізнесу. В цьому переконані німецькі експерти, які взяли участь у щорічній конференції «Київський діалог». Понад 100 учасників з Німеччини та України протягом двох днів обговорювали тему «Громадяни чи населення: хто і як має творити місто, в якому хочеться жити?» 

Новий посол України в Альянсі розпочав важливий етап своєї дипломатичної кар’єри у період повернення політики держави до євроатлантичного курсу, кінцева мета якого — набуття членства в НАТО.

Про амбітні плани політичного й дипломатичного партнерства України з Північноатлантичним альянсом в умовах протистояння російській агресії посол Вадим Пристайко розповів в ексклюзивному інтерв’ю власному кореспонденту Укрінформу в Брюсселі. 

Україна зацікавлена в тому, щоб реалізувати разом з Канадою спільні проекти і поглибити з нею взаємовигідну співпрацю. Про це сказав Прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час переговорів з генерал-губернатором Канади Жулі Паєтт. Він поділився враженнями від робочого візиту до Канади. На Прем’єра справили враження і сама країна, і рівень її співпраці з Україною. Жулі Паєтт запевнила Володимира Гройсмана, що Канада продовжуватиме політику підтримки нашої країни. Акцентували на тому, що за океаном проживає одна з найбільших українських діаспор.