Нещодавно уряд схвалив Стратегію модернізації та розвитку Пенсійного фонду України на період до 2020 року. Які зміни чекають на українських пенсіонерів після запровадження цієї стратегії, кореспондент «Урядового кур’єра» розпитав у голови правління Пенсійного фонду України Олексія ЗАРУДНОГО. 

Контроль за безпекою на транспорті в усі часи і в будь-якій країні світу — одне з головних завдань розвитку та функціонування інфраструктури. І Україна — не виняток, тим паче в сучасних умовах, коли на сході лунають постріли, ллється кров, гинуть люди, а наш зовсім не дружний сусід — Росія — використовує всі заходи задля гібридної війни й розхитування спокою всередині держави.

Саме завдання упередження будь-яких небезпечних ситуацій на транспорті, контролю за безпечною його роботою було покладено на нещодавно створену інституцію — Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека). «УК» розпитав у його голови Михайла НОНЯКА, що вдалося зробити за короткий проміжок часу її фахівцям, які основні проблеми щодо питань безпеки на наших автомобільних і залізничних шляхах, а також на морському й річковому транспорті ще не розв’язано і які завдання стоять перед Укртрансбезпекою. 

Із 15 серпня 2016 року в Україні має запрацювати нова система електронного декларування майна держслужбовців. За словами авторів реформи, вона матиме у середньостроковій перспективі позитивний вплив на розвиток держслужби та українське суспільство. Вестиме нову систему новостворений орган — Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), до якого від Мін’юсту перейшла функція розроблення і впровадження антикорупційної політики і стратегій. Втілити ці ідеї в життя новому держоргану допомагає проект «Прозорість та доброчесність публічного сектору», який здійснює Програма розвитку ООН в Україні за фінансової підтримки МЗС Данії. На прохання уряду України ПРООН розробила систему електронного декларування для НАЗК. 

Уже майже півроку як створено єдиний контролюючий орган у сфері продовольства — Держпродспоживслужба замість кількох корумпованих. Що вдалося зробити за цей час та з якими труднощами стикається служба? Яких новацій слід очікувати бізнесу? Про це «УК» запитав у голови Держпродспоживслужби Володимира ЛАПИ. 

Питання соціального захисту цікавлять читачів «Урядового кур’єра» завжди. А надто нині, в складні економічні часи, коли ціни на прилавках магазинів мчать наввипередки з тарифами на комуналку і не відомо, чого чекати завтра. Що буде з пільгами й субсидіями, пенсійною реформою, соціальними виплатами, соцзахистом вимушених переселенців і учасників АТО?

Із цими та іншими запитаннями «Урядовий кур’єр» звернувся до міністра соціальної політики України Андрія РЕВИ. 

Захід відбувся просто неба в Адміністрації Президента. Глава держави вийшов до акредитованих від сотні видань 230 представників ЗМІ без запізнень. Його перші слова — вітання з майбутнім Днем журналіста. Свободу слова названо головним індикатором справжньої європейськості України та одним зі здобутків Революції гідності. Петро Порошенко пообіцяв присутнім відверту розмову. Тривала вона близько двох годин. Від журналістів очікували гострих запитань. Та цього не сталося. Однак глава держави зміг означити здобутки та досягнення за рік, перспективи й відносини зі світом. Багато проблем залишилося, як то кажуть, за кадром. 

Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 5 травня ухвалила рішення про здорожчання з першого липня плати за централізоване опалення та постачання гарячої води на 75—90%. Нові тарифи на опалення і гарячу воду безпосередньо пов’язані з ціною на газ, а він, нагадаємо, в Україні з 1 травня коштує 6,88 гривні за кубометр. Та споживачам важко зрозуміти, як їх формують. Про нові тарифи й про те, як можна зменшити навантаження на сімейні бюджети споживачів, говоримо з членом НКРЕКП Русланом МАШЛЯКІВСЬКИМ. 

Перша прес-конференція Надії Савченко на рідній землі відбулася в умовах аншлагу. Публічної появи і живого спілкування з нею журналісти, політики й пересічні громадяни чекали з інтересом і нетерпінням, і не лише в Україні. Адже за останні два роки, які Надія Савченко провела в російській в’язниці, пройшовши крізь голодування, допити, «медичні експертизи» та показовий судовий процес брехливої російської Феміди, вона стала для мільйонів людей символом незламного опору й перемоги України. Крім того, всі з нетерпінням очікували, якою буде позиція Надії Савченко як політика, депутата Верховної Ради щодо подій, що відбуваються у внутрішньополітичному житті України. І ледь не першим запитанням до Надії пролунало: «Коли ви станете нашим президентом?» 

Скільки і якої міжнародної допомоги щороку отримує Україна, на що її витрачає, чи ефективно використовує — наша розмова з директором департаменту координації міжнародних програм Міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) Оленою ТРЕГУБ. 

Демографічна карта України (через процеси, які відбуваються всередині країни) вже ніколи не буде такою, як під час першого Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Анексія Росією Криму й спровокована нею війна на сході, яка то вщухає, то знову загострюється, внутрішні мігранти й ті, хто виїхав поза межі нашої країни, загальна бідність — усе це так чи інакше позначається на демографічних процесах. Скільки нас залишиться до 2020 року, на який заплановано другий Всеукраїнський перепис? Чи вдасться врегулювати питання Донбасу, і які можливі сценарії його вирішення? Як знайти потрібні аргументи, щоб примирити людей, яких життя розвело по різні боки розуміння того, що відбувається? Про це у нашій розмові з директором Інституту демографії та соціальних досліджень Еллою ЛІБАНОВОЮ.