Сара-Жанна Ройер і її команда вчених із Гавайського університету в Маноа вивчали біологічні джерела метану в океані. Але джерело, який вони виявили, виявився не біологічним, а синтетичним.

З’ясувалося, що пластик небезпечний не тільки для морського життя і стану океану, а й для всієї планети. При взаємодії з сонцем він виділяє парникові гази, такі як метан, і інші шкідливі гази, такі як етилен.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Археологи розгадали таємницю незрозумілих смертей біля «порталу до пекла»

Метан у 25 разів має сильніший парниковий ефект, ніж вуглекислий газ, в розрахунку на 100 років. Що стосується етилену, то він виділяється при виробництві викопного палива і змішується з гідроксидом в атмосфері з утворенням монооксиду вуглецю. Автори дослідження відзначають, що кількість метану, що виділяється пластиком, ймовірно, становить лише частину від загального обсягу, але інші рідкісні не парникові гази, які він виділяє, можуть спричинити ще більший негативний вплив.

Земля вже має справу з серйозним потеплінням від викидів парникових газів. Тепер виявлено нове джерело цих газів, яке досі ніхто не вивчав. «Про викиди парникових газів із пластику немає жодної наукової роботи, хоча це цілком очікувано, оскільки пластик синтезується з природних газів і викопного палива», – сказала Сара-Жанна Ройер.

ЧИТАЙТЕ ИАКОЖ: Через підвищену кислотність Світового океану промислові риби втрачають нюх

Команда помістила пластик різної щільності, розмірів і форм в контейнери, наповнені водою і повітрям. Один пластик був поміщений в морську воду з Тихого океану, інший – у воду вищого ступеня очищення. Зразки включали полікарбонат, акрил, поліпропілен, полістирол і поліетилен високої щільності.

Пластиком з найбільшим парниковим викидом був поліетилен низької щільності, який використовується найчастіше. Після 212 днів під сонцем пластик виділяв у176 разів більше метану, ніж на початку експерименту в очищеній воді.

Вчені також переміщували деякі зразки пластика в темряву після того, як піддавали їх впливу сонячного світла, і виявили, що процес тривав і в темряві. Пластик, який ніколи не перебував на світлі, випускав дуже мало метану і етилену, а пластик, який піддавався впливу повітря, викидав вдвічі більше метану і в 76 разів більше етилену в порівнянні з пластиком, що знаходився у воді.

Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»