• Бандурист Тарас Яницький: «Щоразу переконуюся: наша музика, пісня здатні сколихнути щирі почуття іноземців і до виконавця, й до країни»

    Під час однієї з попередніх моїх публікацій про сімейний квартет бандуристів Яницьких в «УК» 20 років тому написав: «Якось нас запросила у свою програму ведуча українського радіомовлення Емма Бабчук, — розповідає голова родини Йосип Кузьмович. — Скільки теплих слів і похвал пролунало тоді на нашу адресу — передача йшла у прямий ефір. Цікаво, що телефонували радіослухачі з Донецька, Луганська, Миколаєва, Херсона, Маріуполя, Криму. Вони просили частіше проводити такі презентації української пісенної творчості. На жаль, хай не ображаються керівники радіо і телебачення, за штучним блиском і вереском напівголих зірок близького і далекого зарубіжжя наше скромне національне мистецтво ледь пробивається на світ». 

  • Роман КИРЕЙ

    А конверти живуть і процвітають

    Виплата заробітної плати у конвертах дедалі більше набуває характеру соціального явища, вкрай загрозливого для економіки держави. Адже це призводить до приховування від оподаткування значних сум нелегально виплаченого заробітку, зменшує надходження страхових внесків до Пенсійного фонду, обмежує можливості людей на заслуженому відпочинку реалізовувати своє право на гідні пенсії. Про це йшлося на засіданні робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, яка вже кілька років діє при Черкаському міськвиконкомі. 

  • Україна виставляє заслін загрозі

    Протягом останніх років Україна змушена була сформувати й удосконалити систему безпеки держави з огляду на нові умови, що склалися внаслідок воєнної агресії Росії. За рішеннями Ради національної безпеки і оборони України створено Воєнний кабінет РНБО, Головний ситуаційний центр, активно розвивається мережа ситуаційних центрів в усіх обласних державних адміністраціях. Було сформовано законодавчу і нормативно-правову базу системи гарантування національної безпеки. 

  • Наталя БОРОДЮК

    Хто-хто в замку оселиться?

    Підгорецький замок захоплює одразу — без довгих оглядин. Більше того, це відчуття не зникає і не забувається. Він прекрасний навіть у своїй занедбаності, а колись, ще й завдячуючи багатству і вишуканості інтер’єру, був серед найцікавіших у Європі. «Його вважають українським Версалем», — казав легендарний Борис  Возницький. 

  • Трагедія каторжан двох режимів

    ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: 

    Митрополит проти блудниці Катерини ІІ

    «За Сибіром сонце сходить»

    Окупована Бізонія і бандитська Лугандонія

  • Флагман галузі

    Проїжджаючи Подолом, зокрема вулицею Кирилівською, неможливо не звернути уваги на численні сірі з вибитими шибками та зруйнованими фасадами оточені пустирями будівлі, які спіткало лихо занепаду. А тому помітний їх ди­сонанс із величним фармацевтичним гігантом-заводом «Фармак», який розташувався в історичному серці столиці. Важко повірити, що кілька десятиліть тому підприємство теж переживало не найкращі часи: застаріле обладнання, через що виробництво тут ледь жевріло, величезні борги з оплати праці персоналу — такий «стартовий капітал» отримала у 1995 році Філя Жебровська, яку колектив обрав на посаду директора. 

  • Віктор ЦВІЛІХОВСЬКИЙ

    «Дорожні історії» як маленьке диво

    Скажете, що дива не стаються. Та ще й у наш прозаїчний і прагматичний час, коли за все слід розраховуватися дзвінкою монетою. Теж так думав донедавна, але пересвідчився — невеличкі дива хоч і нечасто, але таки трапляються. Звичайно, щоби рибу їсти, треба у воду лізти, однак не настільки ж усе критично і трагічно, як може здатися на перший погляд. 

  • Ніхто, крім нас

    Останнім часом чи не найголовнішою темою в авторитетних ЗМІ стало осмислення процесів, що відбуваються у так званому новому гібридному світі. Світі, що увійшов до зони підвищеної турбулентності, пов’язаної з пробудженням агресії, нетерпимості, що супроводжується фактичною відмовою від стримувальних норм і механізмів. Ми опинилися у світі, де виконання міжнародних договорів та зобов’язань стало ознакою слабкості, а розмови про ядерний попіл стають темою політичних шоу.  

  • Олег ГРОМОВ

    Гривня проявляє твердість

    Останніми місяцями пересічні українці хвилюються з приводу того, що чекає на нашу національну валюту — гривню. Деякі експерти підігрівають певним негативом свої передбачення щодо можливого значного її знецінення. Називають і курси гривні щодо ключових валют світу.  Її справді лихоманило у грудні 2016 року, вона коливалася у січні-лютому 2017-го (див. графік офіційного курсу Національного банку). Дехто з експертів прогнозує, що у другому-третьому кварталі 2017 року долар на роздрібному ринку коштуватиме до 29—30 і навіть більше гривень. Одна з головних причин такого можливого стану нацвалюти, на думку багатьох аналітиків, — те, що вже тривалий час МВФ так і не надав чергового траншу кредиту Україні. Адже чимала його частка йде на поповнення золотовалютних резервів і підтримку стабільності  гривні. Інші аналітики спокійніші: гривня в 2017 році не  впаде. 1 березня стало відомо, що до МВФ українські чиновники скерували лист про наміри для отримання траншу обсягом мільярд доларів.  

  • Любомира КОВАЛЬ

    Україна має стати економічно сильною та соціально справедливою

    Ніде правди діти, якість життя українців ще далека від ідеальної. Адже якщо проаналізувати будь-яку сферу життя, побачимо там поки що чималу кількість проблем та несправедливості. І стосується це українців, які працюють, і пенсіонерів, і людей з особливими потребами, і молоді тощо. Тож головне — не просто констатувати це, а й докласти всіх  зусиль, щоб змінити стан речей на краще. Що й робив український уряд у році, що минув, і робитиме надалі.