Головні дипломати Великої Британії та Польщі вирішили засвідчити свою підтримку Україні у дні, коли минає третя річниця окупації Росією українського Криму: Борис Джонсон і Вітольд Ващиковський відвідали Київ із символічним візитом. 

Останнього дня зими Рада ЄС, Європарламент і Єврокомісія провели успішну зустріч і виробили спільне неформальне рішення надати безвізовий режим для України. Про це повідомила прес-служба Європарламенту. 

Останнім часом популярною темою для розмов стало обговорення платіжок за житлово-комунальні послуги. «А скільки тобі за тепло нарахували? А мені ось скільки». Та доки одні українці нарікають на високі тарифи на опалення, інші шукають можливості платити менше. Шукати далеко не треба — досить уважно проаналізувати, скільки переплачуємо через те, що немає обліку тепла. Та навіть якщо міським чи державним коштом теплолічильник і встановлено, то переплачуємо через те, що тепло втікає через не утеплені двері чи стіни. А потім слід зайнятися термомодернізацією будинку. 

Богдан Бойчук — один з небагатьох інтелектуалів, які після Незалежності повернулися в Україну, але без зміни громадянства. Його квартира на площі Толстого в Києві стала гостинною майстернею для близьких за духом літераторів, хоч йому плідно працювалося в його будинку в лісі поблизу Нью-Йорка. Його творчість була чесною до світу і самого себе. Тепер, коли митець відійшов у вічність, наші діалоги минулих років сприймаються як певні заповіти. 

У 15 років він виконав на великій сцені перший концерт Паганіні і його прийняли в когорту професійних скрипалів. А через рік студент третього курсу Чернівецького училища мистецтв ім. Сидора Воробкевича Костянтин Лукинюк  у виступі з академічним симфонічним оркестром Чернівецької філармонії в одній програмі об’єднав три надзвичайно складні скрипкові концерти: Бенджаміна Бріттена (звучав на чернівецькій сцені вперше), Анрі В’єтана та Генріха Ернста. 

Днями поспішаючи у справах, зазирнула в середмісті столиці до строкатої ятки, що рясніла розмаїттям газет і журналів. Приємна немолода продавчиня вочевидь не потерпала від надмірної уваги спраглих свіжих новин — спокійно розмовляла зі знайомою. Побачивши покупця, жіночка жваво підскочила до мене зі словами: «Чего вам, дєточка?» Мій прискіпливий погляд усе ще не знаходив серед розмаїття різнобарвної правди хоч ковток українською — жодного заголовка рідною мовою на шпальтах. «Що можете запропонувати українською?» — цікавлюся. «Конєчно, є!» — суржиком запевнила мене продавчиня і професійним жестом звідкілясь дістала дві газети. «Вони дуже цікаві, — припрошує, невимушено переходячи на українську. — Сама інколи полюбляю їх читати!» 

Днями в Києві відбувся круглий стіл «Формування ринку землі в Україні: реалії та перспективи», організований Українською аграрною конфедерацією. Цей захід збігся в часі з акцією правих сил під Верховною Радою. Однією з вимог протестувальників було недопущення ринку землі в Україні: «Не смійте скасовувати мораторій на торгівлю українською землею! Бо ця полита кров’ю і потом земля — власність Нації, а не ваша. Продаж землі — це торгівля Батьківщиною вроздріб».

Події довкола блокування залізничних шляхів на лінії розмежування на Донбасі й спроби припинити нелегальні зв’язки з проросійськими окупантами мають чимало прихильників і водночас не менше супротивників. Як часто буває у подібних непростих ситуаціях, істина десь посередині. Так само не піддається сумніву те, що блокада вантажів ще тугіше затягла вузол задавнених проблем, які потрібно було розв’язувати ще рік чи два тому. Також складається враження, що якби наші «воріженьки» шукали черговий привід для дестабілізації ситуації в Україні, то кращий варіант годі було б вигадати. І тепер, підраховуючи збитки і шукаючи компромісні шляхи виходу із ситуації, не можемо не помітити, кому це насамперед вигідно. Та тому, хто вже майже три роки веде проти нас цинічну гібридну війну.

 Кілька десятиліть дніпряни чекають, коли ж нарешті в місті добудують хоч би першу чергу метрополітену, — відтоді, як у грудні 1995 року запрацювала перша її дільниця (а будівництво розпочалося 1982-го). Це одне з найкоротших метро у світі завдовжки 7,8 кілометра — всього 6 станцій з 9 запланованих від центрального залізничного вокзалу у віддалені промислові й спальні райони міста. Докладно про всі перипетії будівництва дніпровської підземки «УК»  розповідав у публікації «Метро до центру Дніпра довезе?» від 30 серпня 2016 року.

Останнього дня зими Прем’єр-міністр Володимир Гройсман запросив до Будинку уряду представників металургійної промисловості. Цю нараду він присвятив виключно питанню вугільної блокади та її можливих негативних наслідків на якість життя українців і гідний рівень роботи промислових підприємств. Цього разу глава уряду не намагався відшукувати ймовірність виникнення оптимістичних новин. Його заяви були лаконічними, конкретними й доволі скептичними. Заспівом стало питання діяльності підприємств металургійної промисловості та енергетики в умовах блокування вантажних перевезень з тимчасово окупованих територій України.