Саме завдяки рішенню українського парламенту скасувати скандальні закони від 16 січня у тексті резолюції ПАРЄ щодо функціонування демократичних інституцій в Україні, котру прийнято вчора у Страсбурзі,  було пом’якшено пункт, у якому йшлося про санкції. 
Якщо в проекті резолюції доповідачки Моніторингового комітету ПАРЄ Майліс Репс та Марієтта де Пурбе-Лундін, які є авторами документа, рекомендували асамблеї призупинити право української делегації на голосування під час весняної сесії, то після останніх новин з Києва текст цього пункту було пом’якшено. «У скасуванні законів від 16 січня асамблея побачила, що Верховна Рада має намір відігравати важливу роль у пошуках мирних шляхів врегулювання кризи, тому асамблея не має наміру розглядати питання позбавлення права голосу української делегації», — йдеться у резолюції. Проте у тексті наголошується, що у разі, якщо в Україні триватимуть грубі порушення прав людини, а проти учасників Майдану буде застосовано силу, загроза застосування цих санкцій на квітневій сесії ПАРЄ виникне знову. 

Як часто доводилося вам, шановні читачі, протягом дня зустрічати в людних місцях oсіб з особливими потребами? Вкрай рідко. Чи ризикне незрячий чи візочник без крайньої необхідності рипнутися надвір? Відповідь криється в нашому з вами ставленні до цієї категорії співгромадян і небайдужості (чи байдужості) тих, хто мав би перейматися їхніми потребами. Інваліди, ветерани, люди поважного віку стають заручниками власних помешкань через безпомічність. Для таких людей вулиця перетворилася чи не на поле бою з тими проблемами, які їх оточують повсякчас. 

Сьогодні більшість українців переймаються питанням цін на продукти, а також тим, яким чином впливають події в країні на їх вартість. Одні споживачі відзначають, що начебто ціни на продовольчі товари в супермаркетах та на базарах ростуть чи не з кожним днем, інші, навпаки, зазначають, що все стабільно. Чиновники та статистика на боці останніх. За їх даними, протягом січня поточного року різких стрибків цін у цій сфері не було. Ба більше того, дещо навіть подешевшало. 

У селі Босівка, що в Лисянському районі на Черкащині, сьогодні неспокійно. І не через якісь політичні перипетії, а внаслідок конкретних загроз, які постали перед громадою. Уже не перший рік тут ведуться розмови про можливе спорудження глиняно-бентонітового кар’єру. Вкотре селяни збираються на громадські слухання і категорично протестують проти розробки надр на околиці їхнього села.

Є такі люди, що не довіряють свої кошти ані депозитним рахункам, ані зберіганню вдома під матрацом і «ховають» їх у так звані банківські скриньки. Хоча вони і розміщені у фінансових установах, проте на відміну від тих же вкладів забирати коштовності, гроші та інші цінності, які користувачі кладуть туди на зберігання, можна будь-коли. І треба зазначити, що такі скриньки мають неабиякий попит у населення, попри те, що на відміну від депозитів, де вкладники отримують за довірені банкам гроші відсотки, власники таких схронів, навпаки, сплачують фінустановам кошти за їх використання.  

На вартість «борщового набору» традиційно впливатиме  лише сезонний чинник

Передовсім розповімо про найприємніше — перемоги у минулому скаковому сезоні. Найбільше таких на Дніпропетровщині. На 28 виступах 10 призів здобули чистокровні скакуни філії «Дніпропетровський кінний завод №65» Державного підприємства «Конярство України», де директором Анатолій Писаренко. 

Це господарство, розташоване в селі Вишневе,  2011 року відзначило 80-річчя. Його створили передовсім для вирощування коней для  Червоної Армії, й особисто радянський маршал Семен Будьонний приїздив сюди по поповнення.

Нині завод має статус племінного. Вирощує скакунів чистокровної англійської й української верхових порід. У господарстві майже 300 представників обох порід, з яких 7 жеребців-плідників та 104 конематок. 

Найсучасніше наукове та навчальне обладнання українських виробників та «зірок» світового приладобудування («Phywe», «Furier», «National Instrument», «Celestron»). Ось так обладнана навчально-дослідницька лабораторія (МанЛаб) Малої академії наук України.  

Школярі, які займаються в МАН, та їхні вчителі можуть отримати тут допомогу в наукових і навчальних дослідженнях як у дистанційному, так і в очному режимі. Обладнання в МанЛабі комп’ютеризоване, дає змогу не тільки отримати різноманітні дані, а й ефективно їх обробити, обрахувати, представити у вигляді графіків, таблиць, діаграм. 

Старі люди здавна спостерігали за станом погоди у такі дні релігійних свят: Тимофія-Півзимника (4), Оксани-Веснопровідниці (6), Стрітення Господнє (15). 

Народна мудрість каже: «Лютий зиму проводжає, а весну стрічає». Швидко минає цей найкоротший  місяць року. Частими змінами погоди він виправдовує свою назву: може припекти лютим морозом, засипати потужним снігопадом, вдарити ожеледицею. На Тимофія-Півзимника, наприклад,  завше починаються так звані тимофіївські морози, які бувають сильніші, ніж у січні.  За народним календарем, цього дня минає половина зими. Пасічники повинні перевірити, як почуваються у вуликах бджоли: якщо гудуть тривожно — їм бракує тепла або їжі. Якщо погода в цей день сонячна, тепла — весна буде рання; якщо похмура, вітряна — незабаром почнуться снігові заметілі. 

Ще недавно температура повітря радувала нас плюсовими показниками, проте за кілька днів ситуація кардинально змінилася, й у свої права вступила матінка-зима. З приходом холодів українці розділилися на два табори: тих, хто вдягається правильно, й тих, хто глибоко переконаний, що краса вимагає жертв. Причому жертв серйозних. 
Ось так уранці, коли йшла на роботу, була вражена зовнішнім виглядом дівчини, котра кудись дефілювала на височенних підборах у коротенькій спідничці, яка трішки «визирала» з під маленького хутряного жилета. Руки дівчина намагалася притискати до цього самого жилета, оскільки тоненька кофтинка їх явно не зігрівала. Зовні панянка мала гарний вигляд, але лише за умови, якщо не бачити виразу її обличчя. На ньому явно читалося те, що їй холодно і дуже незручно. Власне, хода так само видавала справжні емоції. Адже дефілювати по льоду на таких підборах з платформою взагалі небезпечно для життя, про зручність навіть не йдеться. Відверто кажучи, від вигляду модниці ставало холодно майже всім, хто пробігав повз неї. Мабуть, тому бабуся не витримала і підійшла зі словами: «Дитинко, що ж ти робиш зі своїм здоров’ям?» Слід віддати належне дівчині: вона не нагрубіянила бабусі, а просто відповіла, мовляв, повинна сьогодні мати гарний вигляд. Проте бабуся так просто не захотіла здаватись і все-таки «прочитала лекцію» на тему: чим загрожує дівчині такий «гарний вигляд». Оскільки я йшла поряд, то ненароком стала свідком бесіди. До речі, бабця зауважила, що вона працювала лікарем, тому знає, про що каже.