Наші перемоги у виробництві зерна останніми роками ні в кого не викликають сумнівів. Приміром, у 2016—2017 маркетинговому році Україна посіла друге місце за показниками експорту цієї продукції. Тоді нас залишили позаду тільки США. Перемога? Так, і дуже велика! Однак цього маркетингового року буде все інакше.

«Дороги, які виглядають як американські гірки — це не дороги Гройсмана. Це символ безгосподарності минулого. Як виглядають дороги Гройсмана, ви можете подивитися в Київській області, у Львівській області, можете подивитися на Одесу — Рені».  Цю цитату Прем’єр-міністра не варто виривати з контексту. Бо сказавши таке минулої п’ятниці  під час години запитань до уряду у відповідь на закиди народних депутатів, Володимир Гройсман  додав: згоден з тим, що обсяги зробленого недостатні. Люди все ще їздять поганими дорогами. Та якщо цим питанням  опікуватися як слід, то за 5 років ситуація зміниться.

Новим осередком неспокою у протистоянні  шахраїв і сільгоспвиробників став Кагарлицький район Київщини. Наприкінці минулого року щонайменше 25 сільгосппідприємств цього району подали колективні звернення до Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури, районної та обласної державних адміністрацій, відповідних профільних парламентських комітетів із проханням втрутитись у ситуацію та зупинити свавілля рейдерів. З їхніх звернень випливає, що у районі створено вражаючу за рівнем нахабства та безкарності корупційну схему рейдерського захоплення земель за участі корумпованих реєстраторів, що безпідставно скасовують раніше укладені договори оренди.

Якщо людина знає, чого хоче, а мотиви її діяльності збігаються з потребами суспільства, вона знайде однодумців. Мета ректора Київського національного університету технологій та дизайну академіка НАПН України Івана Грищенка чітка: готувати кадри завтрашнього дня, які зможуть не лише виконувати обов’язки найманих працівників, а й самостійно вести справу, генерувати ідеї й бути щасливими в роботі.

13 квітня виявилося для 30-річної жительки міста Христинівка нещасливим: її затримали під час крадіжки. Намагалася поцупити вона не пиріжок чи ковбасу, а зовсім, як за Чеховим, розібрати залізничну колію. І затримали її, як написали у протоколі відомчої воєнізованої охорони, «під час спроби чергової крадіжки деталей верхньої будови колії на 170-му км перегону Монастирище — Христинівка». Як виявилося, це не перша її акція. Громадянка зізналася в участі ще у двох крадіжках, а також у тому, що робила це, аби здати деталі на металобрухт і отримати грошову винагороду. Зокрема йшлося про викрадення понад 258 закладних та 26 клемних болтів і 7 одиниць підкладок. За словами затриманої, попередні крадіжки здійснювала у період із 4-ї до 6-ї години ранку.

В Одесі відбувся Другий міжнародний конгрес «Органічна Україна-2018», в якому взяли участь майже 300 фермерів з нашої країни, а також науковці, експерти, закордонні гості. Головна мета заходу полягала у підвищенні ефективності роботи кожного органічного оператора, демонстрації переваг новітнього виробництва та ознайомлення з ризиками тих, хто вирішив ним займатися, наданні вичерпних відповідей зацікавлених у створенні органічного виробництва. Учасники ознайомилися з досвідом розвитку органічного ягідництва, вирощування зернових та олійних культур, сої та бобових, з особливостями органічного садівництва та розсадництва.

Торік ДФФД відзначив 25-річчя. У своїй конкурсній грантовій діяльності нам вдалося зберегти й примножити напрацьовані за чверть століття засадничі принципи. ДФФД був і залишається єдиним джерелом підтримки наукових і науково-технічних досліджень вітчизняних учених на таких  засадах: підвищення ролі творчої особистості, адресна підтримка найактивніших і найрезультативніших науковців, відкритість та свобода наукової творчості, відмова від відомчої належності, різні форми організації наукових досліджень, прозорість фінансових потоків, підтримка міждисциплінарних досліджень, міжнародна співпраця: кооперація, об’єднання інтелектуальних та фінансових ресурсів, постійний моніторинг наукових досліджень, їхнього рівня та результативності.

Наша країна вже четвертий рік перебуває у стані війни, тисячі людей пройшли криваві жорна. Абсолютно справедливо, що держава поставила завдання всебічно підтримувати наших воїнів. Одним з аспектів такої підтримки стало рішення про першочергове забезпечення учасників АТО земельними ділянками. Харківська область, за статистичними даними, входить до числа лідерів щодо відведення земельних ділянок учасникам АТО.

Про те, що війна отруює нашу землю, еколог організації «Екологія-Право-Людина» співробітник Інституту зоології ім. І. Шмальгаузена НАН України Олексій Василюк говорить не вперше. Однак на недавній прес-конференції у Сєвєродонецьку він ще й наголосив на нових ризиках для населення, що живе на прифронтових територіях. Ці люди незабаром можуть поповнити лави переселенців, стати екобіженцями через не придатні для проживання людини умови. А ще — про невтішні перспективи цих забруднених територій та проблеми для місцевої влади.

Нині обласні центри неможливо уявити без маршруток міжміського сполучення, і Суми не виняток: кілька перевізників щодоби здійснюють 70—80 рейсів насамперед до Києва і Харкова, а також Кременчука, Полтави, Дніпра.