Пам’ятаю, у дитинстві мене трохи дивувала поведінка колишніх фронтовиків у День Перемоги. Уже вранці 9 травня я, школяр початкових класів, одягав білу сорочку і мерщій біг до свого діда Івана. Ще б не бігти! Цього дня він дозволяв мені надіти його нагороди, серед яких орден Слави ІІІ ступеня

Це був найкривавіший глобальний конфлікт, у якому загинуло, за різними оцінками, від 50 до 85 мільйонів людей. Як відомо, українці воювали проти нацизму в семи арміях світу: Червоній, Українській Повстанській Армії, Війську польському, французьких, британських, канадських збройних силах та армії США. Прямі людські втрати України у Другій світовій війні становлять близько 8—10 мільйонів.  З 2014 року національним символом пам’яті українців, загиблих у Другій світовій війні, став європейський і традиційний український знак — червоний мак

Дмитро Коноваленко, колишній начальник відділу кадрів серійного заводу, зустрів звістку про війну у Львові. Там він працював у райкомі комсомолу, а потім став наймолодшим головою Львівської міськради. Дмитро пройшов з боями від Львова до Києва у званні політрука Південно-Західного фронту. Захищав Львів, Тернопіль, Житомир. Визволяв від нацистських загарбників Кривий Ріг. Двічі був пораненим. У вересні 1944-го його комісували як інваліда ІІ групи. З окопу в Дніпродзержинську його, контуженого, витяг… санітарний пес. А лікар-хірург на згадку подарував йому маленьку вівчарку

Реформи в нас нині на кожному кроці. І чекають прості люди від них позитивних змін. Але сьогодні, на жаль, згадаю відомий вислів: обіцяного три роки чекають…

Необхідність раз на місяць піти в поліклініку по пільговий рецепт означає для хворого постійно перебувати під наглядом лікаря

Суха трава на території колишнього технічного майданчика 65-го арсеналу на околиці Балаклії  в Харківській області, де тривали роботи з очищення та розмінування залишків снарядів, що не розірвалися в результаті торішньої надзвичайної події, загорілася 3 травня о 13:35. За однією з версій, протипожежний танк наїхав на снаряд, що й спровокувало спершу вибух, а за якусь мить — і пожежу

У нас стільки всього, що багато чого бракує. Це спало на думку, коли в одному із сіл побачив оригінальний пам’ятник. Він великий і створений довільно. Хто на постаменті — чоловік чи жінка, важко сказати. Волосся коротке, тулуб плоский. Не на руках, а на лівому плечі фігури сидить голий хлопчик. Хто це?  Права  рука скульптури піднята  до неба і тримає брошуру «Програма КПРС (для юних — комуністична партія Радянського Союзу). Накидка на плечах за формою нагадує розкриті крила.  На тулубі стрілки йдуть униз. Основа всього — земля? А може, вони просто вказують на широку панель у підніжжі, на якій зображено символи — від прадавніх людей до обличчя космонавта, від червоноармійця — до єгипетської жриці

На центральній площі Старобільська вирувало свято «А весна вже скресла, що ти нам принесла», а у фойє районного Будинку культури ім. Т. Шевченка гості із захватом роздивлялися роботи майстрів декоративно-ужиткового мистецтва Старобільщини. І запрошені, й учасники фестивалю могли брати участь у конкурсних обрядових, родинно-побутових програмах, народної пісні, гумору й танцю, музикування тощо

Дивна пост-пасхальна історія була в Миколаєві. Під час Великодніх свят група у Фейсбуці вирішила організувати такий собі конкурс-флешмоб. Запропонували друзям розміщувати під одним з дописів найкращі світлини з пасхальними кошиками. Конкурс викликав жвавий інтерес, тож уже після свят користувачі буквально засипали сторінку гарними радісними яскравими фото. Можливо, відіграло роль те, що організатори оголосили призи: передплату на газету. Кожна світлина була незвичайною, в них відчувалося тепло, яке господиня, крім традиційних пасок і крашанок, вклала у кошик

У 2014 році, коли наша армія була не в змозі протистояти російській агресії, український народ піднявся на захист Батьківщини. Пригадую, колектив нашої газети «Урядовий кур’єр» теж вирішив допомогти фронту: ми закупили сім бронежилетів і через волонтерів відправили їх на Донбас. До речі, волонтерський рух відіграв тоді дуже важливу роль. Бо саме через його представників на фронт почали надходити не лише продовольство та обмундирування, а й зброя, різноманітні технічні засоби.