Нині чимало говорять про соціалізацію воїнів, які повертаються з передової у мирне життя. Однак практичних кроків у цьому напрямі поки що небагато. Як правило, історії успіху зав’язані на підтримці благодійників, волонтерів. А почасти бійці розраховують на підтримку тих, хто сам пройшов подібні випробування. «Рівний — рівному» — такий девіз з’явився в житті бійців, які повернулися, облаштувалися, і тих, які лише повертаються і сподіваються на підтримку й допомогу побратимів. 

Смілянська медсанчастина №14 — заклад на Черкащині відомий. Свого часу тут лікували тільки залізничників, потім — широке коло не лише жителів Смілянського району, а й сусіднього Кам’янського. Недавно керівництво держави, здавалося б, знайшло найоптимальніше призначення для цього закладу: згідно з директивними документами, медсанчастина мала стати Національним центром реабілітації інвалідів-учасників АТО (одним із п’яти у країні). Але й досі цього не сталося, а медсанчастина не працює. Чому? 

Осінній ліс завжди приваблює. Особливим настроєм, багатою палітрою кольорів. Та нині в неї вплелося чимало незвичних тьмяних відтінків: до здорової зелені сосон додалися осередки сірувато-іржавих сухих дерев. Як згадує директор державного підприємства «Черкаське лісове господарство» Андрій Пустовіт, ще років із десять тому, коли починав працювати директором, ліс так не всихав. Приміром, у 2006 році суцільних санітарних рубок було лише шість гектарів. А вже нині — десятки, сотні гектарів. 

П’ятирічна онучка повернулася з дитсадка з неймовірним кашлем.

— Ой, Катрусю, що ж це буде?! — кажу з порога.

— Не турбуйся, бабусю, в нас майже всі діти кашляють, — «заспокоїла» мала й тут-таки уточнила: — Ні, не «майже», вже точно всі. 

Слід зазначити, що як і в кожній давній автохтонній нації, у складі української є етнографічні групи, які мають локальні культурні особливості, що виникли завдяки природним чинникам, напрямкам господарства й перебування у складі різних держав. Проте навіть у таких умовах українці зберігали свою мову, культуру і відчували свою єдність з усім народом. 

Ось-ось мине 2,5 року з часу ухвалення у Верховній Раді України Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Звичайно його називають законом про декомунізацію. 

«Випив — за кермо не сідай», — цей слоган, який навіть за простою житейською логікою мав би стати безперечним гаслом усіх водіїв, на практиці вони нерідко забувають. Ось кілька рядків лише з одного з повідомлень Нацполіції: «На Закарпатті за добу трапилося аж три аварії за участі п’яних водіїв, всі вони втекли з місця пригоди. Також зафіксовано, що закарпатець віз дітей з 3,2 проміле алкоголю в крові».

Як зупинити хвилю п’яних аварій? Можливо, найкраще покарання — гривнею? Нещодавно група народних обранців зареєструвала у Верховній Раді законопроект № 6679, яким пропонується дещо змінити принципи стягнень за водіння у нетверезому стані й посилити контроль на дорогах. 

Їздив нещодавно у відрядження в місто Калуш Івано-Франківської області. На одній зі станцій у купе підсіла літня жінка. У двох валізах везла продукти онуці, що вчиться в медичному коледжі Івано-Франківська. «Дитина, — сказала бабуся, — не приїхала на вихідні в село, тож вирішила її провідати сама». 

Перманентне реформування лісового господарства країни за роки незалежності позитивних зрушень не спричинило. Істотний стримувальний чинник прогресу в цьому питанні — недосконалість вітчизняного земельного, податкового і лісового законодавства.

Проголошуване реформування відбувається під гаслом «Державне управління лісами», що стартувало ще 1918 року, а за часів незалежності модифікувалось у вираз «Державне регулювання та управління у сфері лісових відносин». Зміст його полягає у тому, що «основним завданням державного регулювання та управління у сфері лісових відносин є забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів». 

Верховна Рада ухвалила Закон «Про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей». За документ віддали голоси 229 із 337 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі Верховної Ради. За проголосували 122 депутати із фракції БПП, 69 — з «Народного фронту», 9 — з «Опозиційного блоку», по одному із фракції «Самопоміч» та Радикальної партії, 19 із групи «Відродження», 8 із групи «Воля народу». Цей закон повністю проігнорувала лише «Батьківщина». Він на рік продовжує чинність Закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей».