Начебто недавно «Урядовий кур’єр» відзначав своє 20-річчя, а сьогодні нам уже чверть століття. Для газети, що почала свій шлях у 1990 році, це немало. Ті, хто знає історію розвитку вітчизняного ринку друкованої преси та історію становлення урядового видання, пам'ятають, за яких часів народився «Урядовий кур'єр» і яке важливе завдання він виконував і виконує нині.

В Україні триває боротьба із двома головними ворогами: зовнішнім — російською агресією і внутрішнім — корупцією. Для подолання другого ворога потрібен передовсім справедливий суд. Хоч би як намагалися правоохоронні органи знайти й покарати злочинців, усі старання будуть марними, якщо суди їх виправдовуватимуть. Не секрет, що саме завдяки діяльності деяких служителів Феміди під сміхотворні застави виходять корупціонери, які використовують це як шанс уникнути відповідальності, зникнувши в невідомому напрямку. 

Політика й мистецтво, політика й література, культура, освіта, медицина… Ми настільки часто прив’язуємо це слово до різних сфер, що, попри волю, перетворюємо його на надреальне, надважливе, ба — навіть на єдине поняття, яке керує нами в цьому житті. Світ заполітизований. Він виштовхує суспільство у не зрозумілу для сприйняття ірреальну хмару. Вона розприскується вогкими краплями й нависає над схиленими головами українців, диктуючи ілюзорні правила гри, захльостуючи невидимими для ока нитками, регочучи незвичним для людського вуха тембром. Там, де панує політична надреальність, згасає остання іскорка справжнісінького й автентичного життя-буття українця.

Щасливий випадок звів мене із заслуженим художником України, видатним карикатуристом і співавтором Малого Державного герба Олексієм Коханом. За іронічних обставин ця світла людина наблизила мене до відповіді на запитання: чому політику та гумор майже не вживають в одному ключі? 

Кияни радо зустріли осінні дощі, сподіваючись, що небесна волога допоможе рятувальникам зупинити пожежі на торфовищах, і смог перестане душити. Та й усе Полісся з надією дивилося на небо — чадний присмак цього літа набрид усій північній Україні. Але насправді радіти поки що зарано. Адже навіть якщо залити водою таку пожежу зверху, всередині торфовище тлітиме й надалі. 

Допомога від небайдужих людей продовжує надходити до військових української армії. Небайдужі громадяни діляться з армією хто чим може. Почасти ця допомога стала адреснішою. Нещодавно благодійники завітали з подарунками до військової частини А0952. Її командир полковник Олександр Борисовський зауважує, що після візиту столичних бізнесменів арсенал захисту його підлеглих значно збільшився. Благодійники передали спецпризначенцям засоби спостереження (приціли, тепловізори) та засоби бронезахисту на майже 500 тисяч гривень — сума для військової частини захмарна. 

23 вересня військовослужбовець Збройних сил України учасник АТО Микола Олегович Куценко відзначив би 22-річчя, якби був живий. Але вищі сили розпорядилися інакше. Торік улітку, захищаючи Україну, рятуючи екіпаж танка, що потрапив під обстріл озброєних сепаратистів, він героїчно загинув. 

Не перестаю дивуватися київській міській владі: Віталій Кличко та його заможна команда вже стільки витримали критичних ударів, що можна було не раз побувати в нокдауні. Але міський голова, як справжній боксер, стоїть на ногах столичного рингу, тримаючи ці удари й не втрачаючи координації рухів та орієнтації. При цьому пан Кличко не зважає на свист та невдоволені вигуки з усіх боків, що з кожним раундом посилюються. 

Здобути професію механіка, токаря чи зварювальника нині бажає далеко не кожен випускник школи. Адже для сучасної молоді модно і престижно мати в кишені диплом, скажімо, не плиточника, а юриста чи економіста. І дарма що на ринку праці таких фахівців як риби у воді — щороку абітурієнти з посередніми балами все одно несуть документи до університетів на економічні та юридичні факультети.

Водночас у країні катастрофічно не вистачає представників робітничих професій. Чи поліпшиться ситуація в галузі професійної освіти після ухвалення нового закону, дізнавався «УК». 

Опалювальний сезон, який у деяких областях України вже розпочався кілька тижнів тому, спонукає людей активніше звертатися по нарахування субсидій. І це зрозуміло, адже навіть той, хто влітку сяк-так міг обійтися і без неї та оплачувати комунальні рахунки власними силами, розуміє, що плата за опалення відчутно вдарить і по його гаманцю.

— Нині в Україні субсидію вже отримують понад 3,5 мільйона родин, ще 200 тисяч звернень перебувають на розгляді в управліннях соціального захисту. Найкраща ситуація у Сумській, Житомирській, Кіровоградській, Донецькій, Полтавській, Вінницькій областях та у Києві, найгірша — на Одещині та Закарпатті. Два тижні тому вже почалося переоформлення субсидій з неопалювального на опалювальний сезон. Адже змінюються норми споживання, а ціни зросли в середньому в 5—6 разів.  

Менше місяця залишилося до 21 листопада цього року, коли має завершитися перший етап виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів та заборону пропаганди їх символіки». До цієї дати органи місцевої влади мають передати до Верховної Ради пропозиції щодо змін назв населених пунктів та інших топонімічних об’єктів.