Суспільство

  • Концерти поміж вибухів

     Уже багато століть росія намагається знищити українську культуру та привласнити спадщину, яку залишили нам предки ще з часів Київської Русі. Нині, в часи повномасштабної війни проти України, терористи із сусідньої держави руйнують наші пам’ятки культури й архітектури, багато з яких належать до всесвітньої культурної спадщини, їх охороняє ЮНЕСКО.
    Лише на Харківщині з початку вторгнення росіян, за даними Харківської обласної військової адміністрації, знищено чи зруйновано понад 170 пам’яток культурної спадщини та більш як 100 закладів культури. Дуже багато з них — на деокупованих територіях. У Балаклії та Ізю­мі було виявлено не тільки влучання ворожих снарядів, а й мародерство російських загарбників. Вони нищили все, пов’язане з українською культурою, зокрема книжки. 

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    Воєнний хліб

    Мелодія виробничого оркестру тут не стихає навіть у разі повітряних тривог, які  почастішали. Із конвеєра хлібокомбінату Березнівського райспоживтовариства щомісяця сходить щонайменше 50 тонн хліба та хлібобулочних виробів.

    Ціну на продукт першої необхідності не підвищували від початку війни. Насамперед завдяки підтримці уряду: постанова №489 зобов’язала постачальника останньої надії забезпечувати природним газом українського видобутку важливих для обороноздатності країни непобутових споживачів за пільговою ціною. Та 30 вересня закінчився термін її чинності.

  • Павло КУЩ

    «Приєднання»: чекали, а потім утікали

    Введення біснуватим лідером кремля воєнного стану на загарбаних територіях України якщо й стало досить неприємною несподіваною реальністю, то здебільшого для жителів Запорізької та Херсонської областей. Але не для знедолених «республік» Донбасу, де за минулі вісім років уже встигли збагнути і звикнути до цинізму й підступності обіцянок про «повернення до рф», мирне щасливе життя та інші заманухи, які москва не збиралася виконувати.

  • Роман КИРЕЙ

    Війна розширила завдання

    Фахівці Експертної служби МВС констатують, що з визволенням окупованих територій роботи для них, на жаль, дедалі більше. Це й оцінка збитків, яких завдав ворог, виявлення колабораціоністів з допомогою сучасних технологій, ідентифікація ексгумованих людських останків та навіть експертна робота для майбутніх судових позовів України проти агресора. Одна з технічних новинок, яка з’явилася в Черкаському НДЕКЦ лише місяць тому, — ДНКаналізатор. Він відкрив нові можливості в розкритті злочинів та наданні ексклюзивних послуг.

  • Василь БЕДЗІР

    Не всохне пісенна криниця

    Відомий в Україні й за її межами збирач і дослідник народної творчості Іван Хланта видав півтора десятка збірників з народних пісень, колядок, коломийок українців, які проживають не лише в Україні, а й за її межами: в Румунії, Сербії та інших країнах. На Закарпатті він записав 20 збірників казок.
    Цього разу невтомний збирач фольклору презентував два збірники, до яких увійшли народні пісні українців, котрі проживають за межами нашої країни. 

  • Зловити Сковороду

     3 грудня виповнюється 300 років з дня народження Григорія Сковороди — українського філософа, просвітителягуманіста, поета й педагога. Попри війну, ювілей відзначатимуть на державному рівні. Таке рішення прийняв Кабінет Міністрів під час засідання 12 жовтня. Міністерство культури та інформаційної політики України сприяло тому, що дата ювілею видатного українця увійшла до переліку ювілейних дат ЮНЕСКО 2022 року.

  • Командувач угруповання сил та засобів оборони міста Києва Олександр ПАВЛЮК: «Військовим, що потрапили в полон або зникли безвісти, нараховують грошове забезпечення»

    Авторитет українських захисників та захисниць у суспільстві беззастережний. Так само, як і довіра до ЗСУ найвища серед усіх інституцій у державі. Тож питання соціального захисту наших воїнів украй важливе й чутливе, як ніколи. Чи належно держава опікується захисниками, яке грошове забезпечення вони отримують і скільки триває відпустка під час війни, які пільги мають родичі військових, чи зберігаються виплати, якщо військовослужбовець потрапив у полон, — про це та інше ми розпитали в командувача угруповання сил та засобів оборони Києва Олександра ПАВЛЮКА.

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    Перемога кується в тилу

    Що затятіше знавіснілий ворог обстрілює українські села й міста, критичну інфраструктуру, то дружніше земляки підтримують наших захисників. Саме для цього депутати Полтавської обласної ради днями на позачерговій сесії підтримали проєкт рішення «Про внесення змін до програми розвитку місцевого самоврядування у Полтавській області на 2021—2023 роки».  Нова редакція передбачає збільшення видатків на підтримку територіальної оборони на 50 мільйонів гривень — із 84,3 до 134,3 мільйона. Виконавець — управління майном обласної ради — має за ці кошти придбати військове та медичне обладнання, будівельні матеріали й інструменти.

  • Микола ШОТ

    Осердя луганців на заході країни

    На Тернопільщині знайшли нині прихисток 3500 жителів Луганської області. Такі цифри навів очільник Сєверодонецької міської військово-цивільної адміністрації Олександр Стрюк на відкритті в Тернополі гуманітарного хабу «Луганщина моя». Цей центр він означив як місце спілкування та підтримки для всіх луганців, які вимушено живуть на території Тернопільщини. Війна змусила їх залишити рідну землю, оселю та шукати тимчасового проживання в інших регіонах України.

  • Засновниця Всесвітнього дня вишиванки сценаристка Леся Воронюк: «Не треба ваше небажання вивчити українську мову прикривати нашими захисниками»

     Леся Воронюк ще студенткою у Чернівецькому університеті за­початкувала День вишиванки, який згодом став міжнародним. І третьо­го четверга травня уже більш як де­сяток років усі свідомі українці на­магаються національним одягом по­казати належність до єдиної нації. Нещодавно ця ініціатива отримала визнання: стала лауреатом, а також отримала головну відзнаку — пре­мію Європейської спадщини «Єв­ропа ностра 2022 року», премію сус­пільного вибору (European Heritage Awards/Europa Nostra 2022 року, Public Choice Award).