Медики шоковані: грип на порозі, а вакцинованих від нього — знову-таки обмаль. А я й не дивуюсь. Бо спробував вакцинацію на собі і розумію, чому народ не поспішає в маніпуляційні кабінети.

Усі стіни нашої поліклініки обвішані закликами захистити себе від грипозної загрози. Детально так розказано, що, куди і за чим. Вирішую прислухатися до розумних порад, роблю глибокий вдих і… 

«Сто років — зморшка на чолі Землі. Всесвітні війни, революцій грози…» — писав Іван Драч піввіку тому. Так ось, через якусь дещицю — сім років ми вже матимемо сторічний ювілей «свята об’єднання українського народу», як писали наші колеги — журналісти київських газет початку ХХ століття про історичний Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, узаконений Універсалом Директорії (тодішнього уряду) саме 22 січня 1919-го.

У пам’яті цупко тримається епізод із дитинства: початок 70-х років минулого століття, рідне село на Сумщині. Наша маленька квартира в будинку на чотирьох господарів. Мама щось готує на кухні. Аж раптом з радіоприймача оголошують про виступ заслуженого артиста УРСР Анатолія Мокренка. Вона відразу кличе з подвір’я тата, який порає господарство, і ми всі разом буквально завмираємо біля репродуктора.

Не можу достеменно назвати пісню, яку тоді виконував Анатолій Юрійович. Цілком імовірно, що то могли бути «Дивлюсь я на небо», «Ніч яка місячна» чи «Ясени», однак по її закінченні ми довго перебували під магічним впливом його голосу. При цьому батьки неодмінно наголошували, що вони особисто знайомі з ріднею Анатолія Мокренка, бо самі родом із хутора Гринівка під Тернами, де народився співак. Більш того, кілька разів бачили його в рідному селі, коли їздили туди на вихідні. І стільки гордості було в тих словах! 

Перед святами ми й не замислюємося над цінами. У метушні намагаємося встигнути купити подарунки та сувеніри рідним і близьким, вірячи в те, що вони неодмінно принесуть радість і святковий настрій у наші оселі. Саме в цей час кожен продавець намагається з усіх сил привернути увагу покупця, пропонуючи різноманітні акції й розпродажі. Однак чи насправді, придбавши товар зі знижкою, вдасться зекономити? 

 Про результати роботи в умовах дії нового Кримінального процесуального кодексу України, що запрацював наприкінці минулого року, журналістам розповіли працівники податкової міліції Чернігівської області. Вони наголошують, що нині на перше місце ставляться інтереси громадян, а не правоохоронних органів.
На запитання з яким рівнем ентузіазму сприймаються зміни, особливо враховуючи те, що в деяких випадках працювати стало складніше, заступник начальника управління податкової міліції – начальник слідчого відділу ДПС в Чернігівській області Валерій Чепурний відповів:
— Перехід з кодексу, що був прийнятий ще в далекому 60-му році, по якому діяло багато поколінь правоохоронних органів, безперечно, справа непроста. Є складні моменти, однак ми над ними працюємо, обмінюємося думками з колегами з інших регіонів та вищестоящими інстанціями. Всім правоохоронним органам довелося перебудувати свою роботу. 

Замикає тріаду зимових свят 18 січня Святий Вечір, або Голодна кутя. Готують 12 страв, як і на перший Свят-вечір. Кутя-коливо й узвар — обов’язкові страви. Весь день до вечора нічого не їдять. Перед вечерею свяченою водою кроплять хату, двір, клуню, стайню, а потім читають «Отче наш» і сідають вечеряти. У західних регіонах перед Свят-вечором газда майструє дерев’яного хрестика, уквітчує його васильками, калиною, свяченим зіллям, кропить свяченою водою і прибиває на воротах — від лихого ока. 

 У передноворічний тиждень Тернопільська обласна рада скликала пленарне засідання. Головним питанням, звісна річ, мало стати ухвалення бюджету на 2013 рік. Проект найважливішого фінансового документа спочатку, як і годиться, розглянули на колегії облдержадміністрації, а потім спрямували до облради. Виконавча влада заявила, що загалом бюджет 2013 року буде кращим від торішнього. Але не всі слуги народу йняли віру такому твердженню.
Марія Чашка, керівник фракції «Свободи» в облраді, в розмові з кореспондентом «УК» зазначила, що проект основного кошторису  подали депутатам «без жодного попереднього вивчення».

Я поза поколінням, я — один! Так відомий німецький модельєр Карл Лагерфельд пояснив в одному з інтерв’ю свою відмову від батьківства. А слова його у моїй пам’яті виринули біля пологового будинку. Щоправда, споглядаючи цю будівлю, я згадувала про знайому, яка втретє з радістю перервала вагітність — це й стало причиною розірвання її четвертого шлюбу. 35-річна Юля жодній із подруг так і не змогла пояснити, де подівся її материнський інстинкт. А кількома днями пізніше я спробувала розібратися у психологічній проблемі таких людей. Вони відомі науці як «чайлдфрі». У перекладі з англійської — вільні від дітей, добровільно бездітні люди. 

 Наскільки я знаю, з початку року в Україні запрацювала нова система реєстрації права на нерухоме майно. У вашій газеті прочитав, що займатиметься цим «Укрдержреєстр», який фактично перебрав на себе майже всі функції БТІ. А у мене якраз виникла необхідність терміново вирішити деякі питання у цій сфері.

Я народився і живу в Києві. Тож звернутися зі своїми питаннями мав би до Центру реєстраційної служби Головного управління юстиції міста. Проте знайти адресу цієї установи виявилося справою не з легких. Не кажучи вже про те, щоб хтось пояснив, як туди дістатися. Запитував у колег і друзів, та вони тільки руками розводять — ніде не бачили цієї інформації. А їм вона теж не завадила б. Просили, якщо знайду, обов’язково повідомити.

О. ЗАХАРЧЕНКО,
м. Київ

 Моя багатодітна сім’я (я і троє неповнолітніх дітей) перебуває у дуже складному матеріальному становищі. Тому хочу звернутися до влади із проханням надати нам хоча б 5-6 складометрів дров для обігріву хати. Адже купити їх не маю змоги. Зверталася до різних інстанцій: або відмови, або взагалі не отримала відповіді. То чи хтось нам допоможе?

Т. СУСЬ, 
м. Жмеринка Вінницької обл.