Учора Та, Хто Символізує Надію України, ступила на рідну землю після майже дворічного російського полону. Насамперед Надія Савченко попросила всіх матерів, чиї діти загинули в АТО чи досі перебувають у неволі, вибачити її.

«Я — на волі! Хочу попросити вибачення в усіх матерів, чиї діти не повернулися з АТО, а я ще й досі жива. Хочу попросити вибачення в усіх матерів, діти яких сидять у неволі, а я на волі. І хочу вам сказати: так, я не поверну мертвих, але я завжди готова покласти життя і не раз на полі бою за Україну», — заявила звільнена кремлівська бранка. 

Цього разу теми заходу прямо чи опосередковано були прищеплені до таких словосполучень, як «модернізована митниця» та «горіхова мафія». Тож не дивно, що перші хвилини роботи урядового зібрання Прем’єр-міністр Володимир Гройсман витратив не на вітальні слова, а на заклик до міністрів ухвалити рішення із запровадження єдиного митного вікна та подолання так званої горіхової мафії, аби забезпечити прозорість роботи вітчизняної митниці. Зокрема вирішення питання щодо єдиного митного вікна засвідчить систематизацію всіх митних процедур та унеможливить зловживання з перевірками транспорту.

Щодо «податкових білок» справа зрозуміліша — слід обмежити до чотирьох годин термін перевірок транспорту з горіхами, які відправляють на експорт. Принаймні в цьому переконаний глава уряду. «Якщо не встигли за цей час перевірити, — до побачення, мовчазна згода. Транспорт має їхати на митницю», — наголосив він. 

«Якщо ми не відчуватимемо, що життя простої людини змінилося на краще внаслідок реформи, то реформа неуспішна», — вважає віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко.

І на цьому шляху важливо чути цих людей, отримати від них зворотний зв'язок. Урядовець переконував жителів області: «Люди кажуть простими словами: «не потрібно робити наше щастя без нашої участі». Тому, відкриваючи в Дніпропетровську розширену нараду з головами об’єднаних громад, районних державних адміністрацій, районних рад, Геннадій Зубко закликав їх до активного діалогу. Адже саме таке спілкування даватиме стимул для подальшого просування цієї реформи. 

Цьогоріч X Всеукраїнський фестиваль науки об’єднав численну наукову спільноту — загалом у столиці та в різних куточках країни відбулося понад тисяча цікавих заходів.

Серед їх організаторів – Національна академія наук України, міністерства освіти і  науки, молоді та спорту, Мала академія наук, галузеві академії, провідні університети, де впевнені: у суспільстві потрібно піднімати престиж вітчизняної науки, всіляко її популяризувати, особливо серед молоді, більше розповідати українцям про найважливіші досягнення наших учених. Важливо, що до численних заходів долучилися фахівці з Європейської організації ядерних досліджень (ЦЕРН). 

— Максиме Віталійовичу, якими досягненнями вітчизняних учених можемо пишатися?

— У нас є блискучі результати найвищого світового рівня. І це підтверджено бодай тим, що всі нобелівські лауреати з фізики останніх років мали в колі співавторів українців. Загалом можемо запропонувати для суспільства величезну кількість розробок, які стосуються всіх сфер життя. 

Ніде правди діти, більшість літніх людей нині все ще побоюються сучасних електронних засобів: від планшетів і мобільних телефонів до електронних платіжних карток. Тому за змогою надають перевагу отриманню щомісячних виплат з рук листоноші. Проте життя не стоїть на місці, тож доводиться дідусям і бабусям вчитися користуватися банкоматами. Більшість із них отримують гроші через картки Ощадбанку.

Нещодавно уряд ухвалив постанову, що Пенсійний фонд разом з Ощадбанком має впровадити механізм, за яким банківська платіжна картка пенсіонера стане одночасно і його електронним пенсійним посвідченням. Про це під час прес-конференції повідомив голова правління Пенсійного фонду України Олексій Зарудний. 

Пенсійні питання дуже важливі для багатьох читачів. Люди телефонують, пишуть, запитують і чекають на вичерпні відповіді. Зібравши найактуальніші питання, «УК» звернувся до голови правління Пенсійного фонду України Олексія Зарудного.

Чи врешті скасують оподаткування пенсій? Це запитання читачі ставлять найчастіше. Відповідаючи на нього, голова правління ПФ нагадав, що недавно уряд вніс відповідний законопроект у ВР, а ще це питання часто дискутують у суспільстві. Олексій Зарудний зазначив, що вважає депутатів налаштованими на підтримку цього законопроекту, отже скасування оподаткування пенсій можливе вже найближчим часом. Фахівці ПФ, за словами його очільника, ставляться до цього нормально, адже на фінансовому стані фонду це жодним чином не позначиться. Бо всі податки, які сплачували і сплачують із пенсійних виплат, надходять до держбюджету. Коли цю пропозицію вносили до ВР, уряд знайшов джерела для покриття фінансових витрат від скасування оподаткування пенсій. 

Ця подія викликала різні думки в жителів області. Одні обурювалися і співчували, інші говорили, що не лише вчителям потрібна зарплата. І як же треба було допекти нашим терплячим педагогам, щоб вони наважилися привернути увагу до своїх проблем у такий радикальний спосіб: вийти на дорогу і перекрити рух транспорту. 

З-поміж шкільних споминів багаторічної давності — уроки трудового навчання, які для нас, сільських учнів, проводив Іван Йосипович Копилов. Колишній військовий знався на електриці, теслярстві, бондарстві, багатьох інших ремеслах. Як кажуть, мав золоті руки до всього, чого торкався. Бо так уже влаштований селянський побут: усе доводиться  робити  власноруч, бо де на селі та служба побуту.

Ось і влаштовував учитель нам екзамени. Наприклад, щоб хлопцям одержати відмінну оцінку (дівчата опановували кулінарію та секрети шитва), потрібно було виготовити табуретку. Її міцність перевіряли просто: хтось з однокласників сідав на неї, неодмінно підібгавши ноги, щоб учитель упевнився, чи ніжки не роз’їдуться в різні боки. На кожному уроці показував, як треба тримати молоток, забивати цвях, користуватися ножівкою, обценьками, стамескою. І нині в моєму міському житті ці навички в пригоді. 

Бортницьку станцію аерації (БСА) — єдиний очисний фільтр усіх побутових і промислових стоків Києва та 15 прилеглих населених пунктів — фахівці вже давно визнали аварійною. Так, у 2012 році внаслідок масштабного провалу на підвідному Лівобережному каналізаційному колекторі серйозних ушкоджень зазнали споруди першого блоку станції. За роки експлуатації ресурси станції вичерпуються, а замість серйозної реконструкції лише латають «дірки».

Причина зрозуміла: немає грошей. А їх на модернізацію БСА треба чимало. Та є надія, що ситуація зміниться. Між урядами України та Японії підписано кредитну угоду для залучення коштів на реконструкцію БСА від Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA). Це позика на 108 мільярдів японських єн терміном на 40 років під 0,1% річних з пільговим періодом 10 років. Однак для цього в заставу віддали… саму станцію аерації. Чи не ризикує місто втратити БСА, що отримають кияни після реконструкції? На ці та інші запитання «Урядовий кур’єр» попросив відповісти голову правління — генерального директора ПАТ «АК «Київводоканал» Дмитра НОВИЦЬКОГО.