На Закарпатті урядовець взяла участь в урочистостях з нагоди завершення роботи мовного табору з експрес-підготовки угорських випускників до ЗНО. В ексклюзивному інтерв’ю Укрінформу Лілія Гриневич розповіла про те, які поступки для угорських випускників розробило міністерство до ЗНО цього року, коли в країні перейдуть на дворівневе складання ЗНО з української, чому запроваджують тестування на знання мови для іноземних студентів і як відбуватиметься процес імплементації Закону «Про освіту».

Учора у селі Гоголевому Шишацького району Полтавської області відкрився чудовий центр дозвілля на місці будинку культури, будівлю якого реконструювали. Завершили підготовчі роботи й на території садиби Гоголя — батьківського маєтку, в якому минули дитячі та юнацькі роки видатного ювіляра. Цю садибу (в ній нині музей) подарували бабусі Миколи Гоголя Тетяні Лизогуб, правнучці гетьмана Війська Запорозького Івана Скоропадського. Вона всупереч батькам вийшла заміж за сина священика Афанасія Гоголя-Яновського. Батьки змилосердилися й подарували їй садибу на хуторі і 260 кріпаків. Пізніше хутір пере­йшов до батька письменника Василя, який назвав його Василівкою. 

Президент України

призначив: 

Нині тут на чотирьох гектарах мешкають 126 видів тварин та птахів загальною кількістю понад півтисячі особин. Щороку Луцький зоопарк приймає тисячі відвідувачів, відзначає традиційні тематичні свята, а затишна територія стала місцем найкомфортнішого відпочинку на природі в межах міста. Хоча ще з десяток років тому підприємство занепадало, а новини про нього стосувалися переважно втрат у колекції. «Якщо вірити, що результату буде досягнуто, і працювати з любов’ю, то все можливо», — усміхається у відповідь на запитання, як вдалося здійснити такі разючі зміни за неповних сім років, директор КП «Луцький зоопарк» Людмила Денисенко. 

Коли наша сім’я бралася навесні садити картоплю, за день перед тим у прохолодні сіни мати ставила кількавідерну емальовану каструлю, повну березового соку, до якого додавала трохи сирівцю і пересмаженого ячмінного зерна, зав’язаного у вузлик. Попрацюєш на сонці, натомишся, а тоді мерщій поспішаєш у сіни, до каструлі. І хоч мати й застерігала, щоб не пив одразу багато, бо можна й ангіну схопити, запах напою був таким принадним, що без передиху випивав глиняну кварту, а за нею й другу. Бо то не сік пив, а саме здоров’я. 

Цими днями минає 75 років із дня мученицької смерті в концтаборі Майданек священика, громадського діяча й патріота Омеляна Ковча, який життя присвятив допомозі ближньому. Він відомий здебільшого як праведник-українець, який рятував євреїв у роки Голокосту. Однак 100 років тому отець Омелян  розпочав капеланство в Українській Галицькій Армії. Тож цьогоріч, обираючи лауреатів увосьме, Комітет із вшанування пам’яті Блаженного Священномученика Омеляна Ковча одностайно ухвалив рішення про відзначення чотирьох достойників: отця-капелана Івана Ісайовича (Мукачівсько-Ужгородська єпархія Української греко-католицької церкви), отця-капелана Юрія Казміренка (Православна церква України), отця-капелана Павла Гончарука (Кам’янець-Подільська дієцезія, Римо-католицька церква в Україні) та голови  ГО «Об’єднання християн-військовослужбовців України» пастора-капелана Василя Хіміча (Всеукраїнський союз церков євангельських християн-баптистів)

«Фінансування проектів Фонду енергоефективності розпочато!» Про це оголосив віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко під час підписання тристоронньої угоди між Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC, Група Світового банку), Фондом енергоефективності та акціонерним банком «Укргазбанк» щодо запуску програми з фінансування проектів термореновації будівель для об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ)

У її зовнішності є щось грузинське, а російською ця симпатична панянка спілкується без характерного для іноземців акценту. Якщо спостерігати збоку, не одразу й зрозумієш, що перед тобою француженка, до того ж, корінна парижанка. Кларісс Броссар нещодавно стала координатором французьких альянсів Посольства Франції в Україні. І одразу в путь, щоб на власні очі побачити, як працюють ці маленькі представництва у різних містах. Під час візиту до Рівного ми зачепили й інші теми

На Полтавщині успішно здійснюють адміністративно-територіальну реформу. Вже сформовано 46 об’єднаних територіальних громад із 72 запланованих. Одними з перших в області плюси децентралізації оцінили в курортному Миргороді. Як розповів Миргородський міський голова Сергій Соломаха, від початку реформування до міста стало надходити більше коштів. Місту передали податки, які до цього надходили у державний бюджет. Ці кошти витрачають не тільки на латання дірок, а й на вирішення важливих для громади питань. Люди відчули, що їхній вплив на розвиток громади і держави набагато більший, ніж до децентралізації

Розвиток сучасного туризму багато в чому залежить від упровадження нововведень,  спрямованих на вдосконалення обслуговування клієнтів і розширення туристичних можливостей. Саме для цього в селі Мельники Чигиринського району на Черкащині вирішили створити живий музей ремесел Холодного Яру. За задумом, музей має бути не такий, до якого більшість із нас звикла, де об’єкти статичні і їх можна тільки розглядати. Навіки завмерлий верстат у новому музеї обов’язково працюватиме, біля нього, крім екскурсовода, буде майстер, який виготовлятиме вироби. А гончарний круг має крутитися, переконані ентузіасти створення музею, і глина на ньому оживатиме. І тоді пересічна людина справді доторкнеться до витоків ремесла, побачить, як було колись і як тепер, відчує цю трансформацію. Нині глечик можна надрукувати на 3D-принтері, але стародавні інструменти забезпечують зв’язок поколінь