• Валерій МЕЛЬНИК

    На Волині презентували книжку про Бориса Клімчука

    Понад рік минув із дня смерті Бориса Клімчука — відомого державного діяча, дипломата, вчителя, управлінця. А біль від цієї передчасної втрати так і не минув.

    І, як показали її роковини, на які в рідному селі покійного зібралися сотні людей з усієї області та з-за її меж, мине не скоро. Бо надто багато доброго для Волині й волинян встигла зробити ця Людина, яка квапилася не просто жити — змінювати наше життя на краще. 

  • Іван ШЕВЧУК

    На Козятин — через Конотоп

    «Уявляєш, дивлюся — квитків до Козятина немає, до Києва немає! До Конотопа є!» Мій добрий знайомий Олександр Володимирович емоційно ділиться перипетіями, з якими він таки зміг вибратися до рідного Козятина поїздом № 24 Одеса — Москва. Так, лише через населений пункт, розташований значно далі, заплативши на «квитковому» сайті Укрзалізниці кілька зайвих десятків гривень. 

  • Олександр КРЮЧКОВ

    Від землі до декларації

    Якщо українці взялися за будівельні матеріали, отже життя в нашій країні, попри труднощі та негаразди, триває. І ДАБІ ставить завдання допомогти співвітчизникам зробити правильними і законними будівництво та здачу об’єктів в експлуатацію. Задля цього в усіх областях України інспекція виступила з ініціативою створити щонайменше по два консультаційні центри, де громадян  навчали б заповнювати дозвільну документацію в галузі будівництва. Ці центри планують розмістити в містах, віддалених від обласного центру, щоб наблизити консультаційний сервіс до людей.

    Такий експеримент уже дав позитивний результат у Київській області, де кількість відмов у реєстрації дозвільних документів скоротилася на 63%. Мають змогу отримувати фахові консультації також жителі Херсонської (у містах Нова Каховка та Скадовськ) і Чернігівської (Прилуки, Бахмач, Новгород-Сіверський) областей. 

  • Любомира КОВАЛЬ

    Про тих, хто покинув свій сонячний берег

    Про проблеми внутрішньо переміщених осіб зі сходу останнім часом говорять і пишуть чимало. А ось те, що турбує переселенців із Криму, якось поволі стало відходити на другий план. Та не слід забувати, що саме незгодним з політикою окупантів кримчанам першим довелося відчути на собі їхні репресії. Перші переселенці звідти поїхали ще за кілька тижнів до проведення так званого референдуму, оскільки вже тоді почалися політичні переслідування: люди зникали, їх брали у полон «зелені чоловічки», які встановлювали там свою терористично-окупаційну владу.

    На сьогодні ж, за даними Агенції ООН у справах біженців, залишити свій сонячний берег внаслідок окупації півострова довелося понад 22 тисячам кримчан. Як і переселенці зі сходу, вони отримали статус внутрішньо переміщених осіб. Тож багато у чому їхні проблеми схожі. 

  • Опалювати повітря нині немодно

    Цими вихідними Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк присвятив своє традиційне спілкування з громадянами останнім урядовим рішенням, які регулюють споживання природного газу й дають змогу населенню гнучко використовувати його норми залежно від сезону.

    Так, змінено систему надання соціальної норми. Тепер надають не 200 кубічних метрів газу на місяць, а 1200 — на весь опалювальний сезон. Завдяки цьому громадяни зможуть заощаджувати газ у тепліші місяці, використовуючи його за найнижчою ціною у холодний період. 

  • Оксана МЕЛЬНИК

    У Трускавці дихається найлегше

    Цілком заслужено титул екологічно чистого міста Львівщини удостоєний  Трускавець. Хто приїжджає в курортне місто, не нахваляться його цілющим повітрям. Лідерство Трускавцю забезпечила сама природа, оточивши місто пасмом гір, вкритих карпатськими лісами, доклалися до цього й попередні та нинішні господарі, доглядаючи численні парки й сквери, щедро озеленюючи вулиці та подвір’я приватних садиб і вілл. 

  • Ольга ПРОКОПЕНКО

    Амбітна мета української армії

    На часі створення української армії, яка відповідатиме кращим світовим зразкам. Таким був лейтмотив засідання Ради реформ, що днями відбулось у Міністерстві оборони під головуванням міністра Степана Полторака. За словами міністра, логістичне, матеріальне та житлове забезпечення — на сьогодні найважливіші напрями, над якими працює Рада реформ Міноборони. Саме ці складові мають радикально змінити забезпечення наших військових.

    Цього року Збройні сили переживають кардинальні зміни. Військове відомство стало відкритішим для суспільства. Цивільні, зокрема з волонтерів, замістили окремі посади, зламавши стереотип, що у військовій структурі не місце цивільним. Завдяки спільній роботі реформування армії стало реальним. Це помітили самі військовослужбовці, насамперед коли змінилася форма одягу. Також вдалий експеримент із харчового забезпечення з нового року має розширитися у багатьох військових частинах. 

  • Олена ІВАШКО

    У бійців Нацгвардії з’явився «кілер-хаус»

    На військовому полігоні в Миколаївському районі встановлено новий навчально-тренувальний комплекс. Це так званий кілер-хаус, призначений для навчань з ведення бойових дій у житлових будинках і громадських будівлях. Потреба в ньому спричинена тим, що під час АТО бійцям найчастіше доводиться вести бої саме в будівлях. А тренувальної бази для цього у наших спецпідрозділів не було.

    Об’єкт побудовано з урахуванням досвіду ведення таких операцій спецпідрозділами та арміями інших країн. Зокрема миколаївська навчальна точка відповідає нормативам, прийнятим в армії США. Це споруда із залізобетонних конструкцій, майже повністю імітує будинок із вікнами, дверима, коридорами, підсобними приміщеннями. 

  • Після першого кола — двовладдя

    Минулих вихідних на футбольних полях країни відбулися матчі 13-го туру чемпіонату України серед команд Прем’єр-ліги. В одному з центральних поєдинків «Динамо» на столичному НСК «Олімпійський» здобуло впевнену перемогу над харківським «Металістом».

    На звітну зустріч з одним із принципових суперників, який цього сезону животіє у нижній частині турнірної таблиці, чемпіон України виходив із подвійною мотивацією. Ще ятрять душу спогади про те, як «Металіст» відбирав очки у киян. А  команді Сергія Реброва конче необхідно було реабілітуватися за нищівну домашню поразку від донецького «Шахтаря» в 11-му турі. Тим паче що «Шахтар» днем раніше просто розчавив  на виїзді луганську «Зорю», забивши у ворота суперників одразу сім м’ячів. 

  • Павло КУЩ

    Було красне прапорами, а тепер невже носами?

    Пропоную вам, шановні читачі, взяти участь у конкурсі на кращу версію походження назв населених пунктів, де є прикметники «червоний» і «красний». Почнімо із села Червоний Молочар у Слов’янському районі Донеччини. Чому отримав таке забарвлення трудівник, який дбав про поповнення білих повномолочних рік? Зашарівся і почервонів від сорому, бо нишком розбавив молоко водою? Його обличчя стало червоним хоч припалюй, бо вжив кілька склянок не молока, а чогось міцнішого? Розчервонівся, бігаючи з лозиною за неслухняною худобою? Молоко дають корови червоної степової породи? У завфермою хронічно червоний ніс? Чи тому, що щоранку дядьки й тітки бадьоро крокують на ферму із червоними прапорами у руках?

    Схоже, висувати нові версії й сперечатися можна до хрипоти і безкінечності. А можна просто нічого не змінювати: до такого соломонового рішення вдалися у деяких містах Донецької області, старанно імітуючи виконання відповідного законодавства про декомунізацію.