«Московські домовленості двох президентів — Віктора Януковича та Володимира Путіна дали змогу нашій країні отримати перспективи на 2014 рік, а всім нашим людям — впевненість у тому, що в новому році зростуть і зарплати, і пенсії, і ніхто не втратить роботу, економіка країни вийде на траєкторію зростання», — заявив Прем’єр-міністр Микола Азаров під час спілкування з користувачами соціальної мережі Фейсбук.
Глава уряду зазначив, що з приводу цих угод нині у ЗМІ звучить критика, яка вражає браком логіки. «Пункт 1: за логікою опонентів, Україні краще купувати газ по 500 доларів за тисячу кубометрів, а не за 268. Дивна логіка, погодьтеся. Нібито дешевший газ не буде створювати стимулів для модернізації економіки. Так і хочеться запитати: а дорожчий газ сприяє накопиченню ресурсів, необхідних для модернізації або, навпаки, відволікає ресурси від модернізації?» — зауважив Микола Азаров.

Жахлива сцена: дощенту зруйнований автобус, усюди мертві тіла, кров на снігу. Сцена не для слабкодухих. Ні, це не кадри військової хроніки кінця 1942-го — початку 1943 року. Це свіжі свідчення очевидців у Волгограді, де  29 і 30 грудня сталися два теракти. 

Усі хлопчики і дівчатка наслідують улюблених героїв, у тому числі й батьків. І вже з дитячого садочка приміряють до себе різні професії. Та навряд чи комусь із них (як і нам з вами) спадало на думку стати Дідом Морозом. Цей магічний казковий образ є недоторканним. Зазирнути в шпаринку дідівського життя — мрія багатьох. Де він мешкає, що їсть, чи чистить зуби, чим займається влітку? Перелік запитань до нього нескінченний. Щоб хоч трішечки, одним мізинчиком доторкнутися до закулісся його життя, «УК» спробував зустрітися зі справжнісіньким Дідом Морозом. Нам це вдалося. 

Що рік майбутній нам готує? Це питання, більшою чи меншою мірою, цікавить нас усіх. І, мабуть, найпростішою і найдоступнішою (завдяки Інтернету та ЗМІ) «шпаринкою», з якої кожен може підглянути в майбутнє, є астрологічні прогнози. Вочевидь, ще з часів античності, коли астрологія стояла поряд з астрономією і математикою, викладалася студентам як точна наука, люди вірили зіркам і орієнтувалися за ними, визначаючи якісь важливі для себе віхи. Нині, коли астрологію відносять радше до окультної сфери, скептичних поглядів на неї не бракує. Та все-таки чимало навіть закоренілих скептиків заглядають у гороскопи. Тож напередодні Нового року ми поспілкувалися з астрологом Валерієм ЗАБЛОЦЬКИМ і попросили його напіввідкрити для нас зіркову «шпаринку». 

Весни та осені з їхніми помірними температурами ставатимуть довшими, влітку частіше траплятимуться дуже спекотні, а взимку — дуже холодні дні. Тобто півроку погода радуватиме комфортом, а ось другу половину року доведеться пріти або мерзнути. Такою наше кліматичне майбутнє бачать науковці Українського гідрометеорологічного інституту (УкрГМІ).

«Температура повітря в Україні протягом останніх п’ятдесяти років збільшується. Ці зміни спостерігаються протягом усього року, — каже директор Інституту Володимир Осадчий. — За останні два десятиріччя середня за рік температура повітря в країні підвищилася на 0,8 градуса відносно кліматичної норми».

На перший погляд, що таке 0,8 градуса? Але — зверніть увагу — йдеться про середню температуру. Країна в нас доволі велика, отже, відчує потепління по-різному. Влітку трохи більше за середній показник температура зросте на північному сході, а взимку — в південних областях. 

Зазвичай ми ретельно плануємо, що смачненького приготувати до свята, а новорічного й поготів. Та яке ж застілля без алкоголю, список якого теж складаємо окремо! При цьому не слід забувати, що святкову атмосферу створюють люди, їхня культура, а не кількість випитого. На жаль, саме з культурою пиття у нас проблеми.

«Треба їсти і запивати, а не пити і заїдати, — завважує сомельє з Феодосії Руслан Фоменко. — У нас же спочатку випивають, а потім їдять. Часто бачу, коли вино смакують разом із виноградом, — це просто неприпустимо». Тому спробуємо з’ясувати, як споживати і з чим поєднувати алкогольні напої. 

Гнідий красень Патрон радіє спілкуванню. Він киває головою, немов відповідаючи на наші запитання, і навіть намагається поцілувати. Переходимо до наступного стійла, де стоїть Гриф, але той демонстративно повертається спиною. Всі заклики до розмови ігнорує, але при цьому косить оком: чи реагуємо?

— Образився. З Патроном стільки часу говорили, а на нього уваги не звертали, — пояснюють працівники стайні.

Зрештою Гриф змінив гнів на милість. А вже коли настав час щоденного тренування, блискуче продемонстрував нам усе, на що здатний. Причому старанно виконуючи команди тренера, обов’язково поглядав у наш бік: чи дивимося? 

Один давній знайомий якось знічев’я зізнався: давно відчував антипатію до Донбасу. Каже, після закінчення столичного університету був ладен їхати за розподілом у будь-яку з областей, окрім двох — Донецької та Луганської. Зрештою, саме про таке ставлення до краю лаконічно колись сказав поет: «Не Україна і не Русь, боюсь, Донбас, тебе боюсь…» 
Чого у конкретному разі остерігався мій знайомий? Бо в нього, як і в багатьох співвітчизників, промисловий край викликав стійкі асоціації: заводські димарі, шахтні копри і терикони, які забруднили довкілля. А щодо всього іншого Донбас довго був своєрідною терра інкогніта, оскільки споконвічні багатющі народні традиції відійшли на другий план, бо не дуже вписувалися у тодішню характеристику індустріального краю — «всесоюзна кочегарка», «становий хребет економіки». 

Настала зима, а снігу нема. Синоптики прогнозують похолодання у другій половині січня. В народі ж є думка, що плюсову температуру утримує політична напруга в суспільстві. На жаль, цей могутній сплеск збуреної людської енергії не на користь народному господарству. Може, напруга в суспільстві спаде під час Новорічних та Різдвяних свят. 

Так уже склалося історично, що в січні празників найбільше. З окремими з них пов’язані й народні прикмети, за якими старі люди складали прогнози на весну й літо. За природними явищами здавна спостерігають у такі дні: 1, 6, 7, 13, 19 січня.