Останнім часом деякі економісти на повний голос заявляють у ЗМІ, що українцям підготували пастку у вигляді сплати податку на нерухомість. Нагадаємо, що за результатами 2015 року із 2016-го фізичні особи — власники квартир, загальна площа яких перевищує 60 кв. м, або житлових будинків, площа яких понад 120 кв. м, мають сплачувати податок на нерухомість. Якщо власник має різні типи нерухомості, зокрема і їхні частки, які сукупно перевищують 180 кв. м, то він також має сплачувати цей податок. Його справляє Державна фіскальна служба (ДФС) та її регіональні податкові філії на місцях.

Держава повсякчас дбає про підвищення рівня освіти для українських школярів і студентів. 2017 року Міністерство освіти і науки відновило фінансування капітальних видатків — ремонту та побудови нових приміщень — для українських університетів. А 2019-го виші отримають на капітальні ремонти майже 420 мільйонів гривень. Це на 40,5% більше порівняно з 2017-м. Про це повідомила міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час преспідходу в межах робочої поїздки на Івано-Франківщину.

Щороку лікарі-епідеміологи нагадують про небезпеку зараження людей від укусів кліщів — переносників збудників хвороби Лайма (кліщового бореліозу), енцефаліту і туляремії. Дві останні на теренах України рідкісні, тоді як перша симптомами спочатку нагадує звичайнісіньку застуду, тому її важко діагностувати без спеціальних тест-аналізів. Тож не дивина, коли хворих на неї роками лікують від чого завгодно — від артриту, серцевих і нервових уражень, тоді як підступна недуга невблаганно й безперешкодно нищить здоров’я пацієнта.

Багатьом українцям ще пам’ятне гасло «Надія, народжена власністю», під яким проходила тотальна приватизації державної власності за приватизаційні ваучери, розподілені на зорі незалежності України між усіма її громадянами. У підсумку люди масово стали акціонерами, отримавши за цей папірець частку вподобаного ними підприємства чи довіривши вибір одному із численних інвестиційних фондів.

Центральна виборча комісія повідомляє про відкриття накопичувального рахунку виборчого фонду партії  «СОЦІАЛЬНА СПРАВЕДЛИВІСТЬ».

«Ґрунтуючись на Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року…» — так починається текст одного з найважливіших для української державності Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», ухваленого Верховною Радою 25 квітня 2019 року і оприлюдненого 16 травня. Він набуває чинності через два місяці після оприлюднення, тобто 16 липня — на 29-й рік після ухвалення Декларації про державний суверенітет. Символічно? Так! Прикро лише, що й на 28-му році Незалежності України маємо захищати своє і доводити очевидне.

Уже кілька місяців, як новий Посол України в Латвії Олександр Міщенко приступив до виконання своїх обов’язків. За цей час у нього було багато зустрічей, переговорів — із провідними латвійськими політиками, громадськими діячами, активістами української діаспори. Він тепер упевнено орієнтується в поточній ситуації. Тому й настав час для цього інтерв’ю.

Коли в автомобілі щось не так з електронікою, якою сучасні машини буквально нашпиговані, кожен водій знає: треба шукати вмілого майстра. Клієнтам нового сервісного центру НВФ «Урожай», що відкрився півроку тому в Козині Миронівського району Київщини, пощастило, адже автослюсарі тут дуже кваліфіковані. Є в дружній команді сервісного центру фахівець Олександр Лада, який спеціалізується на діагностиці, ремонті та налагодженні  електроніки. Цікаво, що складну професію Олександр Михайлович освоїв самотужки, а за фахом він... музикант. Як же вдається йому суміщати холодні ритми роботи моторів із грою на музичних інструментах, де потрібні особлива чутливість, політ фантазії?

Олександр Степанюк народився 1955 року в Рівному. Про власний родовід знав небагато: хіба те, що батьки, щойно одружившись, переїхали сюди з Донбасу. Уже в зрілому віці довідався: його родина по батькові — українці із Забужжя, яких у 1944-му спіткала гірка доля вигнанців з рідної землі. Степанюків відправили на спецпоселення до Запорізької області, а звідти батька, тоді 21-річного юнака — до Макіївки на відбудову шахт Донбасу. Там Іван одружився: хотів повернутися в рідні краї, але кордон був закритий. Тож молода сім’я вирішила почати нове життя в Рівному: і до малої батьківщини ближче, й порядки ще не такі «совєтські».

Добре, якщо невелике місто має підстави за умовами життя порівнювати себе з містами-мільйонниками. Ладижинська міська рада спільно з громадою ефективно використовує можливості самоврядування. А фундаментом поступального руху вперед тут визначили збільшення виробництва продукції — як рушійної сили зміцнення економіки та матеріальної основи гідності й добробуту. Про це «Урядовий кур’єр» розмовляє з Ладижинським міським головою Валерієм Коломєйцевим.