Учорашнє засідання уряду Прем’єр-міністр Володимир Гройсман розпочав із позитивної новини: «Оприлюднений Держстатом показник зростання економіки 3,1% за підсумками першого кварталу цього року — добра ознака, яка відповідає ключовому принципу роботи уряду: реінвестувати все, що заробляє економіка, в добробут громадян, нові дороги, забезпечення війська». Проте він переконаний, що для України такий показник недостатній і для подальшого зростання економіки на 5 і більше відсотків потрібні інвестиції, залученням яких опікується уряд. Володимир Гройсман додав, що вже нині в Україні будують понад 50 виробництв, які в середньостроковій перспективі додадуть робочих місць і сприятимуть запровадженню нових підходів у підготовку кадрів. «Потрібно готувати якісні кваліфіковані кадри. Уже в деяких регіонах відчувається кадровий голод», — підкреслив Прем’єр

Що ближче до нас початок фінальної частини світової футбольної першості, місцем проведення якої ФІФА свого часу з якогось дива обрала Росію, то більше проймають дрижаки вболівальників і гостей мундіалю. Величезні відстані між містами, де проходитимуть матчі; нестача звичної для більшості інфраструктури й комфортних умов перебування; славнозвісна (читай сумнозвісна) російська гостинність, що тісно межує з проявами расової й національної нетерпимості; агресія проти України; систематичні порушення громадянських прав і свобод; конфронтація з цивілізованим світом — усе це разом створює не вельми привабливу картинку для тих, хто таки наважиться побувати цього літа на теренах однієї шостої земної суші

У цієї історії, так би мовити, виросла вже чимала борода. Ще торік 5 липня «Урядовий кур’єр» у статті «Чи розбудить громада владу?» детально проаналізував проблеми, які створила для ТОВ «ССМ і К» з іноземними інвестиціями» влада містечка Тисмениці на Івано-Франківщині. Як ішлося в публікації, співзасновники підприємства понад рік не можуть одержати згоду міської ради на затвердження проекту землеустрою для реконструкції та обслуговування викупленого виробничо-складського приміщення та розпочати свою виробничу діяльність

Пункти про ремонт місцевих доріг можна знайти у стратегії й планах розвитку кожної об’єднаної територіальної громади. Це одне з тих питань, які люди вважають мало не найболючішими, бо від якості шляхів залежить, чи приїде вчасно шкільний автобус і швидка допомога, наскільки легко чи важко буде листоноші доставляти пошту, а потенційному роботодавцеві — дістатися в село. Отже, завдання виборці поставили. Умови, щоб новостворені громади могли перерозподілити власні бюджети та забезпечити ремонт доріг місцевого значення, держава створила. То як на практиці?

Вишиті рушники, серветки, блузки, сорочки, костюми й навіть герби різних міст. Розмаїття барв, візерунків, вишивальних технік. Кажучи рядком поетеси з Тернопілля Ганни Костів-Гуски, «це вишиття для мене, мов бальзам». І не лише для мене, а й усіх, хто два дні відвідував фестиваль «Цвіт вишиванки». Його вдесяте організували в Тернополі. І головне завдання свята — популяризувати національну вишивку і вбрання

Підбиваємо невеселі підсумки страшилок, якими колись дорослі лякали дітей. «Не будеш учитися — все життя за верстатом стоятимеш». Або ще гірше: «Вулиці підмітатимеш!» Із таким самим успіхом це слово могли замінювати іншими, відбиваючи в дітей бажання йти в робітники

Замість камуфляжу — вишукані вишиванки, замість берцят — високі підбори, а  замість окопів і польових шпиталів — подіум. У столичному  Мистецькому Арсеналі днями дефілювали жінки, які воюють на українському сході: військові, парамедики, волонтери, військові журналістки.
Серед моделей — герої України, за плечима яких бойові дії  та сотні врятованих життів. Для багатьох дипломатичне прийняття «Українські амазонки», влаштоване з ініціативи  Міністерства інформаційної політики та ГО «Все­світній день вишиванки», —  перший за чотири роки війни привід зняти камуфляж і стати на підбори

Українська економіка високомонополізована. І сталося це не завдяки успішності бізнесу окремих підприємців, а внаслідок сприяння наближеним до влади особам у процесах перерозподілу власності. Прикро, що Антимонопольний комітет (АМК),  надаючи дозвіл на концентрацію, не лише  не перешкоджає, а часто й сприяє цим процесам. Тому в нас не тільки окремі потужні підприємства, а й цілі галузі належать олігархам. Важко тепер усе це перекроїти. Хоч законодавство й надає такі можливості, процедура досить складна. Єдиний вихід — припиняти зловживання монопольним становищем. З іншого боку, навіть зовні незалежні підприємці, щоб обійти конкурентну боротьбу, намагаються домовлятися між собою. Якщо в умовах концентрації відбувається юридичне оформлення одного власника підприємств, які раніше конкурували, то в разі змов перестають конкурувати й ті, хто юридично незалежний. У підсумку на відповідному ринку теж має місце монопольна поведінка

Новий фельдшерсько-акушерський пункт зі службовим житлом у селі Боденьки Вишгородського району Київської області — перша ластівка президентської програми з реформування сільської медицини. Це результат спільних зусиль нашої держави та її партнерів з Канади, Франції, Німеччини, представників Світового банку, зазначив учора під час відкриття громадської споруди Президент Петро Порошенко

На початку 2000-х років Миколаїв виявився фактично викресленим з новітньої бізнес-історії. Традиційні галузі, як суднобудування, промислове машинобудування, легка та харчова промисловість, майже перестали існувати. Щоб відкрити новий затребуваний бізнес, потрібні були підприємливі ініціативні люди, оригінальна ідея і розуміння, як її втілити. Троє друзів-миколаївців вирішили зайнятися новою для себе й унікальною для України діяльністю — виробництвом ароматів, які використовують як сировину для побутової хімії, косметики й парфумерії