Кілька останніх місяців триває великий суспільний діалог на дуже важливі теми — Всеукраїнський форум «Україна 30». На цьому дискусійному майданчику вже говорили про інфраструктуру, правосуддя, культуру, підприємництво, безпеку, цифровізацію. І ось дійшла черга до землі.

Коли у начальника Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктора Чигринця запитують, які складові економічних та інших успіхів колективу, керівник неодмінно наголошує на вмінні рахувати і бачити майбутній результат такого підрахунку. Кожна цифра може багато чого не лише розповісти, а й підказати. Що саме має на увазі досвідчений керівник і організатор лісогосподарського виробництва?

До творчого тандему вчителів української мови Кремінського ліцею №5 входять натхненниця театральної студії «КЛАС» (клуб любителів і аматорів сцени) Лідія Щолок, заступниця директора, вчителька профільних класів української філології Ольга Назарко, керівниця дослідників української мови в межах Малої академії наук України Тетяна Токар та керівниця секції «Українська література» очно-заочної школи Луганської філії Малої академії наук учнівської молоді Тамара Уманська. Разом ми виростили не одне покоління палких шанувальників та знавців рідної мови на Донбасі.

У санаторно-курортній та рекреаційній галузі окупність проєкту корелюється із проєктами готельного бізнесу та приватної медичної практики. У середньому для готелів це 7—15 років (що вищий клас готелю, то більший термін), а для великих приватних медцентрів — 8—10 років. Для порівняння: окупність інвестицій у житлове будівництво коливається в межах 2—4 років. Тому в Україні інвестують переважно в житлове будівництво, яке фінансується за рахунок внутрішніх інвестицій (кошти громадян становлять понад 50%).

Уже понад рік Україна бореться з COVID-19. З березня 2020-го щотижня під головуванням Президента проводять наради Національного штабу з ліквідації медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, щоб координувати діяльність усіх органів влади в боротьбі з коронавірусом. Українці пережили не один жорсткий карантин, звикли до варіацій адаптивного, триває вакцинація проти COVID-19. Боротьба з коронавірусом триває.

Територію Черкаського району вздовж і впоперек помережали автошляхи, які єднають міста й села, забезпечують їхню життєдіяльність. Довжина доріг — 320 кілометрів (101,2 км — державного значення, 219,7 км — місцевого). На трасах державного значення вже другий рік поспіль кипить робота: снують вантажівки, бульдозери, котки та інша техніка. Відремонтовано вже чимало. Але рік у рік від жителів раніше Смілянського, а нині укрупненого Черкаського району можна почути нарікання на неякісні саме місцеві шляхи — між селами та сільські, водночас вулиці населених пунктів.

Українська молодь має широкі можливості отримати роботу у проєктах та програмах ЄС, міжнародних компаніях. Це стосується і стажування в європейських інституціях. Основні принципи підбору працівників — відкритість, чітко сформульовані вимоги до персоналу, прозорі критерії. Є й формальні адміністративні критерії, серед яких — високий рівень знання іноземних мов, профільна освіта, знайомство із соцмережами, комп’ютерна грамотність. Перевіряють аналітичні здібності, логіку, комунікативні навички, вміння працювати в команді. Багато для можливої майбутньої кар’єри дає навчання в Європі.

23 травня — День героїв. Свято не офіційне, але традиція вшанування героїв міцнішає з року в рік через те, що від 2014 року українці обстоюють територіальну цілісність і право на вільний вибір своєї держави у війні з Російською Федерацією, яка анексувала Крим та окупувала частину Донбасу. На жаль, лави героїв, які віддали життя за останні шість років, поповнюються чи не щодня. Сьогодні згадаємо луганця Сергія Губанова, який рік тому загинув під час виконання бойових обов’язків.

У його трудовій книжці рівно 30 записів. Перший датовано 20 серпня 1950 року, коли прийняли різноробочим на завод №10 Глино-Наварійського заводоуправління на Львівщині, останній — 2 вересня 1991-го, коли звільнили з посади позаштатного літконсультанта відділу культури і освіти сумської обласної газети «Ленінська правда».

У краї за Карпатами століттями існує один з господарських звичаїв — мішання. Його влаштовують перед тим, як вигнати тварин на літні випаси. На багатих поживними травами полонинах і гірських угіддях тварини проведуть кілька місяців, аж доки холодні вітри та білі мухи не змусять їх спуститися в долину. Про сам звичай, як і про початок сезону у вівчарстві, наша розповідь.