Що квітень буде вологим,  прогнозували професійні й народні синоптики. Так і сталося у першій декаді місяця. Сонячні погожі дні з теплими дощами розбудили землю: усе навкруг зазеленіло, заквітувало, защебетало. Весна іде, красу несе, і тій красі радіє все! Саме таку поетичну характеристику можна було дати ранньому візиту цьогорічної весни. 

Ще донедавна чимало співвітчизників були переконані, що міжнародна спільнота переймається виключно питаннями допомоги Україні. Мовляв, Революція гідності, анексія Росією нашого Криму, війна на Донбасі, боротьба з корупцією змушують увесь світ затамувавши подих стежити за подіями в нашій країні й думати про сприяння нашим спробам подолати кризу і збудувати міцну державу. Багато українців так думають і досі. 

Ніде правди діти, через складну ситуацію в економіці останніх років українцям дуже просто втратити роботу. А ось знайти нову, та ще й з гідними умовами праці й зарплатою — завдання не з легких. Особливо це стосується людей передпенсійного віку. Бо, на жаль, ще доволі поширений серед вітчизняних роботодавців стереотип: що старший працівник, то менше з нього користі за умови однакової зарплати з молодими і жвавими. При цьому на їхні фаховість і досвід чомусь зазвичай не зважають. Як і на те, що після втрати робочого місця саме в такому віці знайти нове дуже складно, а часом і зовсім неможливо. 

Телефонний тероризм кваліфікують як заздалегідь неправдиве оповіщення про терористичний акт або будь-який злочин, що начебто готується. Людина, яка створює такий прецедент, зазвичай телефонує у силові структури (СБУ, Національну поліцію тощо) з таксофона (найчастіше такий апарат розташований на вулиці). Телефонний терорист має різні цілі. Це може бути відволікання спецслужб від виконання реальних завдань, зрив роботи підприємств та установ і просто звичайні хуліганські витівки. 

Зустріч Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з главами іноземних дипломатичних місій, акредитованих в Україні, відбулась опівдні в стінах Міністерства закордонних справ, де посадовцям вдалося поговорити про плани уряду на середньострокову перспективу та інші злободенні теми. Передовсім Володимир Гройсман пояснив дипломатам, що уряд виступає за поглиблення міжнародної співпраці та економічного партнерства з іншими країнами. Це сприятиме зміцненню національної економіки та побудови економічно сильної країни. 

Після вшанування пам’яті Чорнобильської трагедії президенти України та Білорусі перетнули державний кордон, провівши вже на гостинній білоруській землі плідні переговори щодо широкого спектра двосторонньої співпраці.   

В економічному блоці країни вийшли на непогані  результати. «Динаміка торішнього зростання товарообігу свідчить про істотне поліпшення економічної ситуації в Україні. А динаміка перших двох місяців цього року ще оптимістичніша», — зазначив Петро Порошенко під час спільної з Президентом Білорусі заяви для ЗМІ. 

Лікарі не втомлюються повторювати: хворобі краще запобігти, ніж потім її довго і важко лікувати. А наше сьогодення підказує, що це стосується і сепаратистської чуми, спалах якої стався на Донбасі навесні 2014 року. Таке лихо тоді загрожувало й кільком іншим областям, проте там знайшли способи локалізувати проросійську гарячку і не допустили поширення її потворних проявів. Виняток становлять тільки Донеччина і Луганщина, де самопочуття окремих територій досі залишається стабільно важким. 

«Наші родичі живуть в окупованій частині Луганської області. Вони вже старенькі. Ми з ними спілкуємося тільки по телефону. Останнім часом вони попросили їх провідати, та ще й терміново. Але щоб в’їхати в зону АТО, потрібна спеціальна перепустка. Що потрібно, аби її отримати? І чи матимемо право на позачерговий в’їзд у зону проведення антитерористичної операції? Як отримати таку перепустку?»

Валентина РЕПЕЙНИК, Миколаївська область 

«Я родом із Донецька, але нині живу в Запорізькій області. Батьки донедавна жили в Донецьку, навіть залишалися там, коли почалась антитерористична операція: сподівалися, що це ненадовго, і будинок не хотіли залишати. Але час минав, місто досі залишається не підконтрольним українській владі, а моїм батькам — стареньким людям, та ще й українськомовним, залишатися там було дедалі важче. Тому вони нещодавно переїхали до мене. Нині оформляють документи як переселенці, але поки що не все оформили, електронного пенсійного посвідчення ще не мають. Їм сказали, що доки його не отримають, мають проходити фізичну ідентифікацію. Поясніть, будь ласка: як це робити і чи достатньо пройти таку ідентифікацію один раз, чи треба це робити постійно?»

Аліна МОМТЮК, Запорізька область 

«У наших знайомих, які живуть у не контрольованій українською владою частині Донецької області, вкрали легковий автомобіль. Вони не знають, що робити, куди звертатися. Ми живемо недалеко від них, але на території, яку контролює наша держава. Так ось знайомі попросили нас дізнатися, чи можна хоч якось знайти машину, чи, може, не варто й починати, бо все одно кінців не знайдуть».

Христина ЗАЛІЗНЯК, Донецька область