Цей податок, мабуть, більше ніж будь-який інший підлягав змінам практично щороку. Про його доцільність та економічні ефекти від дії завжди точилося багато розмов. Його справді хотіли зробити «податтю з багатих». Треба сказати, що великий крок у цьому напрямі Верховна Рада України 1 квітня нарешті зробила. 

 За ініціативи української сторони відбулася телефонна розмова керівників зовнішньополітичних відомств України та Росії Андрія Дещиці й Сергія Лаврова. Вітчизняний дипломат заявив колезі про неприпустимість зовнішнього втручання у справи України і закликав російську сторону забезпечити виконання попередніх домовленостей про деескалацію ситуації навколо українських кордонів.

Йшлося також про захист прав і свобод громадян України в Автономній Республіці Крим і неприйнятність силових дій та будь-яких форм примусу, який відчувають сьогодні наші співвітчизники на анексованому півострові.

Луганські вітропарки нині називають найбільшим проектом на території України: обсяг інвестицій перевищує 18 мільярдів гривень. Вітроенергетичні установки планують розташувати на території трьох районів: Краснодонського, Лутугинського та Антрацитівського. З огляду на державну значущість луганських вітропарків для регіону і країни загалом вітряним паркам Краснодонський та Лутугинський присвоєно статус національних проектів «Енергія природи». 

Відповідно до статей 99, 100 Конституції України, 7, 15, 42, 55 Закону України «Про Національний банк України» та 66, 67, 71 Закону України «Про банки і банківську діяльність», з метою забезпечення безпеки та стабільності банківської системи України Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ: 

Серед нагальних проблем економіки одна з першочергових — захист конкуренції. Без створення цивілізованого конкурентного середовища економіка не може бути ефективною. Основну роль тут має відігравати Антимонопольний комітет (АМК).

На відміну від багатьох інших країн, наш АМК має колосальні повноваження і надзвичайні можливості впливу на економіку і вирішення соціальних питань, але далеко не завжди використовує їх для блага України. Такі повноваження має хіба що Європейська комісія. Сьогодні вкотре на нього покладають величезні надії. І буде дуже прикро, якщо вони в черговий раз не виправдаються. З погляду науковця, практика й викладача питань конкурентної політики із солідним стажем роботи у всіх цих напрямках вважаю своїм громадянським обов’язком висловити певні міркування щодо напрямів поліпшення цієї сфери державного управління. 

Для історії найстрашніше — забуття. Бо саме воно породжує безпам’ятство, а отже, дозволяє злу повторюватися. Це стосується не лише країни, народу, окремої людини, а й таких соціальних спільнот, якими є трудові колективи, що створювалися, формувалися, зміцнювалися не за один день, місяць, рік.

Історія вітчизняного аграрного сектору знає чимало таких підприємств, які, немов міцні залізні стовпи, образно кажучи, підпирали собою міць тієї держави, в якій ми жили раніше, та дивом-дивним навіть вистояли в бурхливому ринковому морі сьогодення... І цим члени трудових колективів цих підприємств великою мірою завдячують своїм справжнім, а не фальшивим лідерам, яких на наших теренах можна нарахувати не так вже й багато.

Сталося те, що сталося. Мабуть, правильніше сказати — те, що мало б статися. В Крим прорвалися самозванці. В шоковому стані практично всі: військові, цивільні, українці, татари, представники різних професій і національностей. Шкода, не розгледіли вчасно підступності тих, хто так м’яко стелив. Проте після бою руками махати ні до чого. Тим паче, бій ще не закінчився. Так вважають експерти у цій царині. Думку одного з них, директора Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Валентина Бадрака, «Урядовий кур’єр» пропонує читачам. 

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, опублікувала у сьогоднішньому номері газети «Урядовий кур’єр» (в додатку "Орієнтир") 72 постанови, які встановлюють тарифи на теплову енергію, її виробництво та постачання для потреб населення для регіональних підприємств теплоенерго та теплокомуненерго. 

Із майже півтисячі землевпорядників органів місцевого самоврядування Полтавщини фахівець Кіровської сільської ради Полтавського району Тетяна Антоненко — одна з наймолодших і найперспективніших. Таку оцінку дали полтавські колеги, які знають її вже не перший рік. Подібну думку має і Кіровський сільський голова Віра Науменко, яка охарактеризувала її як авторитетну людину і сумлінного та кваліфікованого працівника, з яким консультуються землевпорядники з інших районів. І зауважила, що відколи Тетяна Миколаївна почала в них працювати (у квітні виповниться 16 років), вона спить спокійно. Тому, мовляв, що земля — це слизька стезя, на якій запросто можна спіткнутися, але вона з перших днів роботи так себе зарекомендувала в колективі, що всі навіть не сумніваються в її чесності і порядності. 

Виконуючий обов’язки Президента України

Призначив
Звільнив

Кабінет Міністрів України

Звільнив
Призначив