Триразова олімпійська чемпіонка з фігурного катання Ірина Родніна та знаний у всьому спортивному світі воротар збірної Росії з хокею Владислав Третьяк запалили олімпійський вогонь у чаші стадіону «Фішт». Так у Сочі розпочалася головна спортивна подія чотириріччя для зимового спорту — XXII  Олімпійські ігри.
Прапор збірної України на церемонії відкриття грандіозного спортивного свята несла лижниця Валентина Шевченко, для якої це був п’ятий олімпійський старт. Свого часу на літніх Іграх в Атланті цю почесну місію виконував світовий рекордсмен у стрибках з жердиною Сергій Бубка. Тоді один з найреальніших претендентів на перемогу через проблеми з ахілловим сухожиллям не подолав кваліфікаційного бар’єра і не дістався фіналу.

Понад 40 тисяч глядачів п’ятничного вечора у Сочі із завмиранням серця спостерігали за програмою відкриття XXІІ зимових Олімпійських ігор. Затамувавши подих, кожен з іноземців пильнував, аби не прогавити момент виходу своєї національної збірної. Українська олімпійська команда не стала винятком. Одначе майже годину глядачам довелося чекати на цей зворушливий епізод. 

ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ
Призначив
Звільнив

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Призначив
Звільнив 

Під час дебатів з українського питання у Європарламенті, які днями відбулися у Страсбурзі, майже всі депутати, незалежно від партійної належності, визнали, що досі стратегія ЄС щодо України була непродуманою. Єврокомісар з питань політики розширення та сусідства Штефан Фюле, виступаючи з трибуни ЄП, визнав, що на переговорах щодо Угоди про асоціацію Брюссель сконцентрував усю увагу на умовах та передумовах підписання, обійшовши майбутній процес імплементації цього документа. Євродепутати, які традиційно вважаються критиками офіційного Києва, говорили про те, що мова санкцій проти держави є неефективною і небезпечною, натомість Україні зараз потрібна фінансова підтримка та політичний досвід ЄС у врегулюванні кризи. Такої самої думки дотримується і віце-президент Європарламенту Яцек ПРОТАСЕВИЧ, з яким кореспондент «УК» зустрілася у Страсбурзі.  

Переймаючись буденними проблемами, ми не повинні забувати про те, що поряд  з нами живуть люди з обмеженими можливостями та особливими потребами, які потребують допомоги й уваги. Завдання держави — створити  гідні умови для їхнього життя, допомогти реалізувати себе у трудовій діяльності, сім’ї, суспільстві.
«УК» дізнавався в Урядовому контактному центрі, з якими проблемами звертаються на урядову телефонну «гарячу лінію» люди з інвалідністю. Як повідомили в управлінні взаємодії з громадськістю, найчастіше вони просять роз’яснень щодо  розмірів соціальних виплат, забезпечення засобами реабілітації, санаторно-курортним лікуванням, наданням допомоги у працевлаштуванні. З 1 січня 2013-го по 1 лютого цього року надійшло майже 12 тисяч звернень від  людей, які мають статус інваліда. 

Житлово-комунальне господарство — одна з найбільш проблемних галузей, яка потребує швидкого і невідкладного реформування. Для її модернізації та підвищення якості комунальних послуг уряд докладає багато зусиль: окрім бюджетного фінансування, залучає кошти міжнародних фінансових організацій (МФО), вивчає кращий світовий досвід та залучає закордонних експертів. Особлива увага приділяється впровадженню проектів, спрямованих на енергозбереження та економію природного газу. Адже це насамперед  енергетична безпека країни.
 

«УК» започатковує серію матеріалів рубрики «Знайди себе», у яких ми розповідатимемо про професії, які, за даними Державної служби зайнятості, нині найзатребуваніші на ринку праці України. Людям, які їх опанували, нескладно знайти роботу, вони отримують хорошу зарплату, а інколи ще й мають пільги, надбавки та доплати. 

Міністерство доходів і зборів (Міндоходів) розмістило на своєму сайті доопрацьований проект наказу «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на доходи (прибуток) страховика». Цей документ, на думку податківців, дасть змогу зробити контроль за страховим ринком більш ефективним. У проекті страхувальникам пропонується, зокрема,  вказувати загальні дані про застрахованих фізосіб. 

Незворотне виснаження світових вуглеводневих запасів, зростаюча ціна на енергоносії, проблеми екологічного забруднення навколишнього середовища змушують більшість розвинених країн закладати у свої енергетичні стратегії значне зростання розвитку альтернативної енергетики.
За даними Міжнародного енергетичного агентства, до 2030 року частка електроенергії, отриманої з альтернативних джерел, збільшиться вдвічі порівняно із сьогоднішніми показниками, які становлять майже 16% від усього виробництва.
У більшості розвинених країн, зокрема у США, Німеччині, Іспанії, Швеції, Данії, Японії, планують довести частку відновлювальних джерел енергії в загальному енергобалансі до 20—50 %. Європейська енергетична комісія вважає, що у 2020-му в Європі п’ята частина енергії вироблятиметься з екологічно безпечних джерел. 

Наразі для внесення до Верховної Ради доопрацьовується проект закону України щодо системи гарантування інвестицій фізичних осіб на фондовому ринку. Він був схвалений на засіданні Кабміну в середині січня цього року і викликав жваву дискусію у фондовиків щодо його доцільності.

Розробник документа — Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) — пояснює його появу потребою доповнити існуючу законодавчу базу нормами щодо схем компенсації для інвесторів.