Тема якісного шкільного харчування дуже важлива для нації, яка прагне, аби діти зростали насправді здоровими. Вона перебуває на перетині освітньої, медичної галузей та культури споживання. Саме тому ця реформа має дуже високий пріоритет для уряду. І завдяки зусиллям першої леді Олени Зеленської та її ініціативі набула системного характеру. Після комплексного обстеження шкіл майже у всій Україні Кабінет Міністрів затвердив план заходів з реформування системи шкільного харчування і забезпечення його реалізації. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час третього регіонального форуму «Реформа системи шкільного харчування».

Хоч держава останнім часом розгортає дедалі ефективнішу боротьбу проти вчинення домашнього насильства, кількість його виявів, навіть на тлі посилення покарання за цей злочин, здається, не зменшується. Над подоланням цієї соціальної біди працюють десятки урядових, міжнародних, муніципальних, громадських організацій, правозахисники та правоохоронці.

Перший санітарний лікар і соціал-гігієніст України Веніамін Португалов (20.10. 1835—1896), який працював у Полтавській губернії, у наукових статтях і монографіях, а він їх написав понад 200, акцентує на тому, що в історії епідемії, пандемії чуми, холери, натуральної віспи, тифу, туберкульозу тощо були завжди і забирали життя мільйонів людей. Тому в цивілізованому суспільстві обов’язково має бути компетентна державна служба, яка спеціалізується на таких захворюваннях і спроможна їм протистояти.

Село Воздвиженське Шосткинського (донедавна Ямпільського) району на Сумщині лежить у глибинному Поліссі, майже за дві сотні кілометрів від обласного центру, віддалік гомінких трас і міст. Буваючи тут, мимоволі думаєш: чим потрібно було керуватися, наскільки перейматися долею земляків, щоб залишити комфортний і високоосвічений Мюнхен і переїхати до глухого напівзабутого Воздвиженського, аби жити поруч із селянами, організувати унікальне для Європи трудове братство, що стало практичною і зримою моделлю християнської цивілізації?

Життя Фрітьйофа Нансена — це неймовірна історія про великі досягнення в багатьох галузях. Фрітьйоф Нансен, що народився в Норвегії 1861 року, був науковцем, полярником, дипломатом і державним діячем. А передовсім — гуманістом із глибоким співчуттям і турботою про людей. Нині спадщина його самовідданості й мужності залишається надзвичайно актуальною, оскільки кількість людей, які були вимушено переміщені в усьому світі, досягла рекордних 82,4 мільйона осіб.

Про те, чому наше суспільство досі борсається в гендерних оманах і страждає від стереотипів і як цю ситуацію швидко і результативно подолати, Укрінформ  поговорив з урядовою уповноваженою з питань гендерної політики Катериною ЛЕВЧЕНКО.

Цими днями у столиці України проходить Київський міжнародний економічний форум, що вже всьоме зібрав світових економістів, впливових бізнесменів, представників українського істеблішменту й авторитетних економічних експертів.

«Тут нацисти розстріляли понад 100 тисяч людей. Тут важко говорити. На тисячі років його окупувала тиша. Тут важко дихати. Тисячі дітей зробили тут останній подих. Тут важко стояти. Тисячі куль збивали з ніг убитих саме тут, в урочищі Бабин Яр, що пронизане болем і криком, кров’ю і смертю. Це місце Господь покинув назавжди, а диявол оминає стороною. 80 років тому тут сталися жахливі злочини», — саме такі слова з відвертим болем у серці промовив Президент Володимир Зеленський під час заходів до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру, що відбулися в Меморіальному центрі Голокосту «Бабин Яр» у Києві.

В один із сонячних вересневих днів теплохід «Ракета», вирушивши з Києва, незабаром прибув до Канева. Це відбулося у межах відкриття туристського річкового промомаршруту Київ — Канів — Київ. Учасники подорожі не могли намилуватися дніпровськими мальовничими пейзажами, які вже почала розфарбовувати на свій смак чарівниця-осінь, надихатися чистим повітрям. Пливучи у швидкісній «Ракеті», її пасажири почувалися туристами, гордими за свою країну, її простори. А хтось із жалем зауважив: «Як же можна втрачати таку красу?»

Зазвичай для хлібороба осінь — пора спокою й достатку, але не цього року. Сільгоспвиробників турбують невтішні новини про мінеральні добрива.