Гуманітарна політика

  • Свято Світла наближається

    Щойно загориться 6 січня на небі перша зірка, сядуть українці за Святу вечерю. На покуті стоятиме дідух, а за вікном дзвенітимуть голоси колядників. До хати завітає вертеп. Різдво покличе до церкви, розкрилить народні звичаї та обряди. А там і старий Новий рік наповниться новолітуванням. Щедрівки линутимуть на Водохреще. Так стисло нагадали про великі давні традиції новорічно-різдвяного циклу святкувань. Трохи більше про них розпитали у професора Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка Олега СМОЛЯКА

  • Віктор ШПАК

    Українська рапсодія вірменина із Грузії

    ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ

    Фантастичні звірі народної майстрині

    Інформаційна війна у вічному місті

    Вічно чарівна «Черемшина»

  • Запорозький марш козацького духу

    ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

    Творець національного футболу 

    Трагічний талан сміхотворця          

    Об’єкт ненависті шовіністів усіх мастей

  • Віншую з новим Колом Ладу – з Колядою!

    Віддавна українці Сонце називають Коло, а дух зимового Сонця й свято на його славу – Коляда.

    «Божеством наших праотец було Світле Сонечко. Звали єго Лад… і звали той празник Ко-Ладу, з чого походить слово Коляда» – вістує Юрій Федькович у «Колядках старовіцьких». 

  • Віктор ШПАК

    Забута вбогість радянської школи

    ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ

    Феномен великого керманича

    «За хліб черствий ошукані раби»

    Український журавель у німецькому небі

  • Юрій МЕДУНИЦЯ

    У своїй хаті — своя правда й церква!

    15 грудня навіки увійде в історію нашої країни як день створення єдиної Української помісної православної церкви. Хоч як пафосно це звучить, але воно того варте. Багатовікова мрія більшості українського народу про повернення церковної, вважайте, духовної самостійності стала реальністю

  • Віктор ШПАК

    Харківський українець німецького походження

    ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ

    Червона калина єврейського поета

    Донжуан у спідниці

    Як святий Миколай Санта Клаусом став

  • Лікар-онколог Михайло Гнатюк: «Не можна працювати на 90%. Тільки на повну»

    Лікар з Чернівців Михайло Гнатюк в інтерв’ю «УК» розповідає про лікування дитячої онкології

  • Роман КИРЕЙ

    Орієнтир — високі вимоги Нової української школи

    Як поєднати традиції педагогічного закладу, що складалися багато років, з новими вимогами, що ставить перед ним освітня реформа? Директора Корсунь-Шевченківського педагогічного коледжу Людмилу Семененко таке моє запитання не застало зненацька. Вона не лише давно над цим думає, а й працює разом з колегами. Як наголосила, особливістю роботи закладу завжди була й залишається здатність успішно виконувати державні вимоги до підготовки вчителя, спроможного працювати по-новому, орієнтуючись на сучасні освітні технології. А традиції, які складалися протягом багатьох десятиліть (коледжу недавно виповнилося 95 років), тільки допомагають у вирішенні цих непростих завдань

  • Володимир ЗАЇКА

    Софія Київська: будувати собор почав Володимир Великий, а завершив Ярослав Мудрий

    Цього року культурна спільнота України відзначила 1000-ліття з дня освячення Софії Київської та проведення в ній першого богослужіння. Днями за підтримки Українського культурного фонду з нагоди цієї річниці у стінах собору відкрили виставковий проект «Софія Київська: 1000-ліття могутності духу». Експозиція виставки базується навколо історичних постатей Володимира Святославовича і візантійської принцеси Анни, династичний шлюб яких відіграв колосальну роль в історії хрещення Русі-України та побудови Софії Київської. Окреме місце займає постать Ярослава Мудрого та мозаїки, фрески, інші артефакти, які найкраще свідчать про красу і велич Софії. Адже Софія донині зберегла найбільший у світі ансамбль мозаїк (260 квадратних метрів) і фресок (3000 квадратних метрів) ХІ століття — шедеврів християнського мистецтва. Створювали їх першокласні візантійські майстри. Завдяки величезній заслузі кількох поколінь реставраторів та музейних працівників у 1987 році міжнародне журі Гамбурзького фонду присудило заповіднику Європейську Золоту медаль. 1990 року собор разом із довколишнім ансамблем монастирських споруд ХVІІІ століття внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО