«Нині Україна фактично в 10—11 разів споживає більше енергії, ніж у середньому Європа. Не лише тому, що трубопроводи старі й протікають, а й тому, що кілька осіб можуть фактично забирати певні обсяги газу, щоб їхні компанії, заводи працювали на належному рівні. І тут ідеться про шахрайство, панове, про справжнє шахрайство». Ця відверта заява Йоганнеса Гана, комісара ЄС з питань європейської політики сусідства та переговорів з розширення, яку він зробив у Києві торік у квітні на Міжнародній конференції на підтримку України, спричинила, пам’ятаю, великий резонанс у ЗМІ.

Відомий європейський політик закликав офіційний Київ не лише узгодити стан енергоефективності в країні зі стандартами Євросоюзу, а й зменшити апетити українських олігархів-монополістів на ринку газу та теплової генерації. І ухвалення вже восени Верховною Радою Закону «Про ринок природного газу» було своєрідною реакцією на заклики ЄС щодо прискорення реформ та виконання зобов’язань, які випливають з угоди про заснування Енергетичного співтовариства. У лютому 2010 року Україна приєдналася до нього. 

Перерозподіл частини податків та зборів у контексті децентралізаційних кроків 2015 року не стимулює підприємницьку активність базових рівнів суспільства. Навпаки, консервує їх у ситуації пасивних утриманців, залежних від великого капіталу та бізнесу, що працюють поза межами громад, які орендують у них та їхніх сімей землю — головний ресурс, на використанні якого вони історично розвивалися. Тож у контексті сучасної економічної політики такі кроки половинчасті в короткостроковому розрізі часу та неправильні в довгостроковому.

Увага до сільських громад та територій в державній політиці зведена до залишкового принципу. Особливо це помітно в діяльності профільного міністерства: Мінагрополітики працює лише з великими та надвеликими орендарями паїв. Технократичний формалізм переміг: навіщо перейматися проблемами тих, кого не існує в законодавчому полі та в організованому ринку як товаровиробників? Тому експерти наших організацій завершують підготовку відповідних пропозицій до законодавства України, які  спрямують до комітетів ВР найближчим часом. 

«У цих приміщеннях, які ви бачите вздовж вулиці Приморської, можна знімати фільми жахів», — каже начальник адміністрації Одеського морського порту Михайло Соколов. Він підкреслює, що все це неподобство не перебуває на балансі порту і має іншого власника. Тому гавань навіть за наявності бажання і можливостей ніяк не може подбати про рештки колись потужного підприємства, раніше знаного як судноремонтний завод (СРЗ) «Україна». 

Яким буде ринок землі в Україні після скасування мораторію, чи готовий до ринку кадастр і яких новацій слід очікувати у земельній сфері найближчим часом, «УК» запитав у голови Держгеокадастру Максима МАРТИНЮКА. 

У лютому кілька днів поспіль охочі мали змогу оглянути дітище ДП «Завод імені Малишева» — серійний зразок танка «Оплот», який поставили на Михайлівській площі. А прибув він у Київ для представлення учасникам конференції «Український форум з оборони і безпеки 2016». Як повідомили на заводі, український танк найкращий за кількома параметрами серед подібних машин у світі: за ходовими якостями, захистом екіпажу, за системою управління вогнем. 

Проект реалізовують за ініціативи Львівської обласної державної адміністрації та департаменту агропромислового розвитку. Підтримку надає Міністерство аграрної політики та продовольства України. 

Нині, коли в промислових садах формують крони фруктових дерев, саме час сказати, що впродовж останніх років Україна значно наростила виробництво яблук і стала помітним гравцем на світовому ринку цієї продукції.

Цікаво: а який ринок — вітчизняний чи зовнішній — більше позначається на розвитку цієї галузі? Обидва важливі. Так, участь на міжнародному ринку розподілу праці дає можливість залучати іноземну валюту, яка дуже потрібна як державі, так і господарствам. А забезпечення співвітчизників вітамінною продукцією належить до питань національної продовольчої безпеки. 

Робота Українського енергетичного форуму викликала доволі жвавий інтерес серед фахівців. Досить того, що в його роботі взяли участь віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко й віце-президент Європейської комісії з питань Енергетичного союзу Марош Шефчович. З останнім, до слова, під час його візиту до України провели зустрічі і Президент Петро Порошенко, і Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.

Під час заходу Геннадій Зубко висловив переконання, що без створення Фонду енергоефективності наша економіка не зможе ефективно зростати. Нинішня модель субсидіювання не дає змоги збільшити ресурси для проведення реформ у країні. 

Нині в реєстрі Держказначейства України 77 399 розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, які мають звітувати на порталі «Є-data». Він має найбільшу базу даних щодо публічних фінансів в Україні. Станом на 11 лютого на порталі зареєстровано лише 30% їхньої загальної кількості. Така маленька цифра зумовлена тим, що більшість розпорядників бюджетних коштів у містах не мають облікових систем та інтернету. Для них у межах проекту передбачено допомогу міжнародних донорів, зокрема німецько-українського проекту GIZ. Про це під час «круглого столу» в Києві повідомила заступник міністра фінансів України Оксана Маркарова. 

Харківщина набуває статусу одного з основних майданчиків Укрооборонпрому. Після підписання директором державного концерну Романом Романовим та головою Харківської облдержадміністрації Ігорем Райніним меморандуму про розширення співпраці з підприємствами Харківської області у рамках виконання державного оборонного замовлення та програм соціально-економічного розвитку про це можна говорити як про реальність.