Економіка

  • На сировинних ринках — зміна трендів

    Падіння цін на сировину на світових ринках у 2015 році було очікуваним. Підвищення облікової ставки Федеральної резервної системи США, відтік капіталів із ринків, що розвиваються, і екстремальні події на ринку нафти призвели до падіння валют багатьох країн, що розвиваються. Але наприкінці січня з’явилися перші надії на відновлення зростання сировинних ринків уже в 2016 році. 

  • Управління агросектором треба перебудувати

    Україна — велика аграрна держава, де зосереджено щонайменше 25% світових запасів родючих чорноземів. І завдяки цьому природному фактору наш АПК може досягати високих показників, займати передові позиції в Європі. Сільгосппідприємства за останні роки якісно поліпшили матеріально-технічну базу, використовують високопродуктивну техніку, передові технології. Майже не існує проблем із забезпеченням агросектору кадрами.

    Водночас земельні ресурси, технічний потенціал та людський капітал в аграрних регіонах країни використовують не зовсім раціонально. Тому економічна ефективність виробництва в галузі залишається низькою. Часто маємо справу з простим відтворенням (наприклад виробництво молока як сировини), а також збитковим продукуванням окремих видів товарної продукції. 

  • Ефективність мусить здолати монополію

    Одним із ключових аспектів і реальних результатів розпочатих два роки тому перетворень у газовому секторі є те, що вперше за історію незалежності наша країна три місяці живе без постачання російського природного газу. За цей період у ПАТ «Газпром» не придбали жодного кубометра блакитного палива.

    Підвищення економічної ефективності, посилення конкуренції, демонополізація ринку, запровадження правил і процедур, які відповідають Третьому енергетичному пакету ЄС, мають стати базовими елементами нового ринку електричної енергії в Україні. Таку позицію висловив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк під час наради, присвяченої подальшим реформам в енергетичній галузі й запровадженню нової моделі енергоринку. 

  • Олег ГРОМОВ

    Валютна іпотека: крапку ще не поставлено

    Вирішення питання з погашення іпотечних валютних кредитів здавалося вже загальмувалося після того, як Президент України Петро Порошенко наклав вето на відомий скандальний закон, згідно з яким позичальники мали повертати свої борги за курсом 5,05 гривні за долар. Верховна Рада і не намагалася подолати «вердикт» гаранта Конституції. 

  • Олег ЛИСТОПАД

    Чи візьмуть нас до клубу цивілізованих країн разом із чадом наших теплоелектростанцій

    За часів перших міністрів екології Мінприроди регулярно друкувало карти забруднення повітря. Ядучим фіолетом позначали на них рівні найвищого забруднення. Нині знайти такі карти важко, але українці й без них власними бронхами відчувають запаморочливу атмосферу в населених пунктах. 

  • Катерина МАЦЕГОРА

    ProZorro унеможливить корупцію

    Цього разу захід відкривав перший заступник міністра оборони Іван Руснак, наводячи факти-спростування щодо заяви народного депутата фракції «Батьківщина» Сергія Соболєва про нібито ненадійність пластин у бронежилетах українських військових у зоні АТО. Він заявив, що бронежилети для наших вояків відповідають стандартам і всім технічним критеріям четвертого класу захисту. Спеціальна комісія провела відповідні випробування цих бронежилетів, що й дало підстави посадовцю з Міноборони стверджувати: «Пластина витримала всі кулі. Такі бронежилети закуповує Міноборони для Збройних сил». Він поінформував Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, що підприємство-монополіст з постачання бронежилетів українській армії «Темп-3000» технологічно відпрацювало пластини 5-го і 6-го класу захисту. Вони важчі, однак постачатимуть їх у спецпідрозділи, які ведуть контактний бій з противником. Бо такі види захисту не рекомендовано для масової поставки у війська. 

    Вислухавши доповідача, глава уряду доручив направити результати експертизи пластин для бронежилетів у парламент і депутатові фракції «Батьківщина». 

  • Уряд запроваджує нову індустріальну політику

    Робоча поїздка Прем’єр- міністра Арсенія Яценюка до Харкова не обмежилася лише благословенням груп швидкого реагування патрульної поліції, про що ми писали у попередньому номері. Це місто — потужний промисловий та індустріальний центр країни. Тож не побувати принаймні на одному з великих підприємств глава уряду просто не мав права. Ним став завод «Електроважмаш». 

    Тут склалася непроста ситуація з керівництвом, тож Прем’єр мусив розібратися що й до чого. Простіше кажучи, судовим рішенням стосовно іншого судового рішення відбулося звільнення одного керівника і призначення іншого, що, на думку Арсенія Яценюка, неприпустимо. 

  • Василь БЕДЗІР

    І казка природи, й джерело життя

    — У 2005 році Закарпатська область першою отримала сертифікат відповідності європейським вимогам лісокористування, а тепер ми повинні пройти ресертифікацію, — розповів начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Валерій Мурга. — Міжнародний аудит від середини лютого протягом двох тижнів проводитиме компанія FCE, яка представляє Всесвітній фонд охорони природи. Перевіряльники керуються десятьма принципами, що супроводжуються 50 критеріями.

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Для кого органічна продукція майже міф?

    Днями Міністерство аграрної політики та продовольства України презентувало державний логотип органічної продукції (справді образний і промовистий), який визначатиме  її товарне «обличчя» і слугуватиме своєрідним виробничо-торговельним брендом. Але наскільки висока ймовірність масової появи в торгівлі таких продуктів?

    Не знайдеться покупця, який би не хотів купувати їжу, виготовлену без застосування будь-яких  хімічних чи мінеральних добавок, що останніми роками буквально нашпигували землю. І судячи з нинішніх аграрних тенденцій, навала штучних стимуляторів на полях і фермах навряд чи ослабне. 

  • Галина ІЩЕНКО

    Наші зернові й соки завоювали Європу

    Про це «УК» повідомив генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Тарас Висоцький. За його словами, без мита в ЄС було поставлено 400 тисяч тонн кукурудзи, 10 тисяч тонн соків, 5 тисяч тонн меду натурального, 16 тисяч тонн курятини охолодженої, або 100% річних квот. На сьогодні також істотно використано квоти й щодо ячменю (на 90%, 225 тисяч тонн із 250 тисяч), ячмінної крупи і борошна (на 63%, 3,9 тисячі тонн із 7 тисяч), цукру (на 62%, 12,4 тисячі з 20,07 тисячі), пшениці (на 55%, 519 тисяч тонн з 950 тисяч), вівса (45%, 1,8 тисячі тонн з 4 тисяч), оброблених помідорів (44%, 4,4 тисячі тонн з 10 тисяч). Цьогорічним проривом можна вважати отримання квоти на безмитне постачання 5 тисяч тонн борошна.