Зміни — ворог стабільності. Але інколи вони життєво необхідні, бо за поняттям стабільності часто ховаються відверто застійні явища, які гальмують прогрес, позитивні починання. Сьогодення ж потребує динаміки та вміння миттєво орієнтуватись у лабіринті сучасного життя, приймати важливі рішення в режимі реального часу. Торік реформи, часом складні й болючі, торкнулися всіх сфер життєдіяльності країни. Складні питання змушені були вирішувати і вітчизняні  підприємства.

Цей рік стане рекордним щодо відтоку капіталу українських банків за кордон, передусім у Європу. Як вважають експерти, з України може бути виведено від 4 до 8 млрд дол. США. Це пов’язано з тим, що нині європейським банкам гостро бракує ресурсів. Так, за даними Європейської банківської комісії, загальна нестача становить 114 млрд євро.
Центральні банки континенту, які перебувають у жорсткій фінансовій скруті, просто не в змозі «тягнути» «дочки», які розташовані в Україні та інших країнах Східної Європи. 

Торік вітчизняні залізниці перевезли у приміському сполученні 363,7 млн пасажирів. За попередніми оцінками, збитки перевізників перевищать 3 млрд грн, що майже на 11% більше, ніж у 2010 році. Покриття витрат доходами не сягне й 12%, а це майже така ж сума, як і рік тому.  
Основними причинами збитковості у приміському сполученні фахівці називають недоотримання компенсацій за перевезення пільгових категорій громадян. У 2011 році за 54,4 млн пільгових пасажирів місцеві органи виконавчої влади  (згідно із Законом «Про залізничний транспорт») мали компенсувати  303,6 млн грн.

Нещодавно Національний банк України  розробив механізм реорганізації Родовід Банку в санаційну установу, що працюватиме з проблемними кредитами, яких накопичилося майже 20 млрд грн. Це рішення було сприйнято неоднозначно, оскільки більшість керівників комерційних установ сумніваються в тому, що держава зможе виділити бюджетні кошти на купівлю проблемних активів.  
Не надто схвально зустріли таке рішення керівники Світового банку. У цьому поважному відомстві вважають, що навіть якщо й утворюється структура за типом санаційного банку, на яку необхідно буде витратити чимало державних грошей, то вона повинна працювати як із «старими», так і з «новими» державними банками.

Таке непросте рішення, зважаючи на спроби рейдерського захоплення підприємства і брак підтримки державою вітчизняного комбайнобудування, було прийняте інвесторами.
— У заводу з’явився портфель замовлень —  20 комбайнів. Головне тепер, щоб нам не заважали здійснити задумане, — розповідає голова правління ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» Олександр Олійник. — Адже  ми вирішили ризикнути, ставлячи перед собою амбітні плани, —  скласти за цей рік не менше 200 комбайнів «Скіф».

Законопроект «Про зміни до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів», який було подано Мінінфраструктури на розгляд у парламент, передбачає введення нульової ставки ПДВ при ввезенні імпортних літаків і вертольотів, а також суден з підвісним або стаціонарним двигуном. Нині ці податки становлять 1,09 грн за кожен кілограм їх максимальної злітної маси і 2,72—3,27 грн за кВт потужності двигуна (відповідно). Думки учасників ринку — літакобудівників і авіаперевізників — дещо розійшлися.   

За оцінками Національної асоціації недержавних пенсійних фондів України та Адміністраторів недержавних пенсійних фондів (НАПФА), приблизно 10 банків є засновниками недержавних пенсійних фондів (НПФ). Серед них корпоративний фонд НБУ, недержавні пенсійні фонди OTP Банку, «Брокбізнесбанку». Ще 6—8 фондів входять у фінансові групи найбільших банків, таких як «Приват», «Цитадель» та інші. Не завжди фонди однозвучні з назвою банків (так, НПФ банку «Київ» називається ВНПФ «Спільний капітал», а недержавний пенсійний фонд «Універсальний» входить до фінансової групи банку «Цитадель»). Іноді фінансова установа зникає, як сумнозвісний банк «Україна», а фонд з однойменною назвою реорганізується в новий.

Як кажуть в Одесі, ви не повірите, але це все-таки так — російська сторона чи не вперше за останні два роки виступила ініціатором продовження переговорів з «довгограючого», так званого, газового питання. За повідомленням інформагенцій, минулої п’ятниці Посольство Російської Федерації в Україні одержало лист від Міністерства енергетики Росії, який призначений для передачі керівництву Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.  

Керівник міні-шахт, що входять у ТОВ «Донбасвуглеінвест», Володимир Жулинський в молодості працював прохідником у знаменитій бригаді Героя соціалістичної праці Григорія Мордовцева, про яку знято фільм «Важкі метри».
А власні нелегкі метри на шляху легалізації роботи малого вугледобувного підприємства недержавної форми власності він пройшов вісім років тому. І сьогодні знає, як слід організувати роботу, щоб жителі території, де розташоване підприємство, повірили в перспективи і навіть дали йому наказ захищати не тільки їхнє право на працю, а й інші права як депутат. 

Уже кілька років поспіль в Україні точаться розмови про те, що необхідно залучати кошти інвесторів у комунальне господарство. Адже воно хронічно-традиційно потребує прірви грошей, яких у бюджетах так само хронічно-традиційно не вистачає. Однак досі ідея залишалася на рівні розмов. Адже інвестиції — не благодійна допомога, отже, тим, хто вкладає кошти в комунальну інфраструктуру, потрібно запропонувати цікаві умови. Але як можна заробити на соціальних проектах? Та, як виявилося, можна знайти варіанти. У Києві пропонуються проекти, де враховано й інтереси не лише жителів міста, а й інвесторів.