Пацієнтка похилого віку Галина Гаврилівна потрапила до Третьої черкаської міської лікарні швидкої медичної допомоги вночі з кишково-шлунковою кровотечею. Пацієнтці потрібне було переливання крові, але це виявилося проблемою. «Уночі нам було відмовлено, але вже вдень, зателефонувавши у відповідні інстанції, з допомогою заяв і прохань ми отримали пакет крові», — розповів тележурналістам хірург Олег Демура.

Запобігання онкологічним захворюванням як один із дієвих способів знизити рівень захворюваності. Промоція здорового способу життя: відмова від шкідливих звичок, активний відпочинок. Постійний доступ людей до інформації про ранні симптоми онкологічних захворювань. Зменшення чи усунення специфічних чинників ризику раку. Можливість введення імунізації проти вірусу папіломи людини на національному рівні. Усе це — ключові засади презентованого проєкту Національної стратегії контролю онкологічних захворювань до 2030 року.

Добрий десяток років тому наша колега Тетяна Ляшенко поїхала до кардіо­логічної клініки професора Зембали в польському місті Забже на складну операцію — заміну клапана серця. Вона розповіла: «Мене зустрів сам професор: «Раді вітати в нашій клініці!» — вибіг назустріч.

В Україні триває трансформація системи охорони здоров’я. Реформовано первинну ланку медико-санітарної допомоги, на черзі — реформа вторинної (спеціалізованої) ланки медичної допомоги. У Міністерстві охорони здоров’я запевняють, що докладають максимум зусиль, щоб із 1 квітня цього року програма медичних гарантій розпочала працювати в повному обсязі. Вона містить первинну, амбулаторно-поліклінічну, стаціонарну, екстрену, паліативну медичні допомоги, медичну реабілітацію та програму відшкодування вартості лікарських засобів («Доступні ліки»).

У світі кількість онкохворих щорічно зростає на 1,5—3%. Науковці пояснюють це насамперед екологічним забрудненням, неправильним харчуванням, хронічними стресами. На Житомирщині за останні 10 років чисельність пацієнтів із злоякісними новоутвореннями зросла не на середньосвітові 15—30%, а на 40%. Серед жіночого населення області на першому місці у структурі онкохвороб за причинами смертності від них — рак молочної залози.

Відомо, що серцево-судинні захворювання — головна причина смертності громадян України. Значну частину звернень до кардіолога становлять пацієнти з порушеннями ритму чи провідності серця. Майже 40 % — це хворі з фібриляцією/тріпотінням передсердь. Фібриляція передсердь — порушення серцевого ритму, яке діагностують у 2% населення.

На Луганщині 67,6% фельдшерських пунктів області розташовано в селах із населенням до 750 чоловік. Представники обласного департаменту охорони здоров’я стверджують, що моніторинг роботи лікарських закладів свідчить, що до них майже ніхто не звертається, а рівень надання медичних послуг не найкращий. Тобто постало питання щодо доцільності їхнього подальшого існування. А що з цього приводу думають люди, які живуть у сільській місцевості?

Зовсім недавно, наприкінці жовтня, вся громадськість області вітала колектив Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської обласної ради з перемогою у Всеукраїнському проєкті «Медичний олімп України 2019». Його визнано найкращим серед представників медичної галузі і вручено відзнаку «Лідер охорони здоров’я України 2019». Директор установи Ігор Фесун щиро подякував працівникам за плідну працю. Він мав усі підстави наголошувати на відданості й терпінні колег, адже установа через брак персоналу й автомобілів нині на межі зупинення.

Сьогодні — Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом. Ця хвороба поширена не лише в Україні. Вона належить до найважливіших медико-соціальних проблем у всьому світі. Натомість ПрАТ "Миргородкурорт" — одне з місць, де успішно лікують пацієнтів, що потерпають від цієї хвороби. Тому з року в рік багато людей приїздять сюди, бо переконані: саме тут можна отримати найліпше лікування й водночас добре відпочити. У чому ж секрет привабливості курортів Миргорода? Який досвід має об’єднання чотирьох лікувально-оздоровчих закладів з понад столітньою історією? З цими запитаннями кореспондентка «УК» звернулася до медичного директора ПрАТ "Миргородкурорт" Наталії БУТЕНКО.

На Закарпатті перебили хребет одній небезпечній хворобі — кору, але розслаблятися медикам-інфекціоністам не довелося. Адже цей регіон несподівано став епіцентром іншої інфекційної недуги — дифтерії. Її точковий спалах стався серед студентів Ужгородського націо­нального університету. Іронія долі полягає в тому, що хворими виявилися студенти не якогось іншого, а медичного факультету УжНУ, на якому навчаються іноземці.