Координувати дії в межах Ради безпеки ООН, Світової організації торгівлі та інших міжнародних організацій — про це домовилися під час переговорів у Країні вранішнього сонця Президент Петро Порошенко й прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе. Вже у заяві для представників ЗМІ глава Української держави нагадав, що 11 березня Японія вшановувала пам’ять жертв трагічних подій на атомній електростанції «Фукусіма-1», яка сталася п’ять років тому, а 26 квітня в нас вшановуватимуть 30-ті роковини аварії на Чорнобильській АЕС.

Мало не за розчарування сприйняли вітчизняний політикум і громадськість інформацію про непідтвердження зустрічі у Вашингтоні Петра Порошенка з господарем Білого дому Бараком Обамою. Мовляв, незапланованість навіть протокольного спілкування у форматі «мимохідь у кулуарах» свідчить про вихолощеність візиту за тридев’ять земель і марність витрачених зусиль. Адже саме увага будь-якого з президентів США до поважних зарубіжних гостей чи, навпаки, ігнорування майже завжди означають значно більше, ніж відкриті запевнення дипломатів або урядовців у вічній дружбі.

Тому зустріч глави нашої держави з президентом Обамою, яка відбулася на полях саміту ядерної безпеки у Вашингтоні, слід розглядати як елемент надзвичайної уваги, яку за океаном приділяють проблемам України. Темами розмови стали стратегічне партнерство, необхідність якнайшвидшого формування зорієнтованих на реформи коаліції та уряду в Україні, координація зусиль для повної імплементації Росією мінських домовленостей заради стабілізації ситуації на Донбасі. 

Перебіг реформ в Україні, її готовність до лібералізації візового режиму з ЄС стали основними темами зустрічей Президента Петра Порошенка із Президентом Європейської комісії Жан-Клодом Юнкером і Президентом Європейської Ради Дональдом Туском, які він провів у Брюсселі під час свого робочого візиту до столиці Євросоюзу.

Президент поінформував про конкретні результати реформ у боротьбі з корупцією та реформування правосуддя: ухвалення важливого законодавства про електронне декларування, повернення активів, спеціальну конфіскацію, а також запобігання корупції. «Усе це необхідно для запровадження безвізового режиму між Україною та ЄС», — пояснив Петро Порошенко, роблячи заяву для преси після зустрічі. 

Програму офіційного візиту Президента Петра Порошенка до Туреччини можна було умовно поділити на дві частини. Перша й найзмістовніша цілковито відповідала духу дипломатії та протоколу. Другу поважний гість присвятив неофіційному спілкуванню з представниками української та кримськотатарської громад, що проживають у Турецькій Республіці. 

Днями в Україні побував потужний дипломатичний десант провідних країн Євросоюзу. Добре знаному в нас очільнику німецького зовнішньополітичного відомства Франку-Вальтеру Штайнмайєру склав компанію нещодавно призначений міністр закордонних справ і міжнародного розвитку Французької Республіки Жан-Марк Еро. В обов’язковій програмі їхнього візиту — зустрічі з вищим керівництвом усіх гілок влади нашої країни та з вітчизняним колегою Павлом Клімкіним. 

У другій половині січня міжнародні зусилля із врегулювання конфлікту на сході України помітно активізувалися. Дипломати відновили щотижневі зустрічі Тристоронньої контактної групи, які проходять у Мінську за участі представників ОБСЄ та переговірників від країн-учасниць, включно з Німеччиною та Францією. Водночас почастішали тривожні повідомлення спостерігачів ОБСЄ із зони конфлікту: на лінії зіткнення знову бої, з буферної зони на передову повертається озброєння. 

Політичні лідери вже давно використовують річні збори Всесвітнього економічного форуму як нейтральну платформу. Приміром, у Давосі 1988 року було підписано декларацію між Грецією і Туреччиною про припинення війни. У 1992 році президент Південної Африки Ф. В. де Клерк зустрівся з Нельсоном Манделою саме на річних зборах — це була їхня перша зустріч за межами Південної Африки. На річних зборах 1994-го міністр закордонних справ Ізраїлю Шимон Перес і голова ОВП Ясір Арафат досягли попередньої згоди щодо Гази і Єрихона. Утім, усе це було в минулому столітті. Нині й сніг у Давосі вже не той, і час плине значно швидше. Та й виклики глобалізувалися. 

Державний візит Президент Петро Порошенко завершував відвідинами Єрусалима. Там він мав зустріч із Патріархом Святого граду Єрусалима і всієї Палестини, Сирії, Аравії, всього Зайордання Теофілом ІІІ. «Ми молимося за мир в Україні, і ваша допомога важлива для нас», — звернувся до патріарха Єрусалимського глава держави. Він наголосив, що Україна зацікавлена у відновленні міжцерковного діалогу, а потім відзначив важливу історичну роль, яку в різні часи відігравала Єрусалимська православна церква у збереженні та поширенні християнських цінностей в Україні. Крім цього, Петро Порошенко наголосив, що для багатьох українців Єрусалим — центр православної прощі. 

Крім політичної складової, державний візит до Держави Ізраїль Президента Петра Порошенка мав і глибокий економічний підтекст, що невдовзі виведе двосторонні торговельно-економічні відносини на якісно новий рівень. Про це йшлося під час змістовної зустрічі глави держави із Прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу. 

Дводенний державний візит до Землі Обітованої Президент Петро Порошенко розпочав із зустрічі зі своїм ізраїльським колегою Реувеном Рівліном. Високопосадовці визначили подальшу співпрацю України та Ізраїлю, окреслили шляхи поглиблення взаємодії у розв’язанні актуальних міжнародних проблем. Після того, як Петро Порошенко поінформував Реувена Рівліна про загрозливий розвиток ситуації на Донбасі, глави держав підтвердили необхідність повного виконання мінських домовленостей та висловилися за негайну деокупацію Криму й відновлення на півострові українського суверенітету.

«Україна та Ізраїль стикаються із серйозними проблемами. Найважливіша серед них — захист своєї країни від зовнішньої загрози. Я приїхав як Президент країни, яка щодня виборює свою незалежність, суверенітет і територіальну цілісність», — сказав Петро Порошенко.